Втім, пан міністр просто зкинув проблему, яку має вирішувати МОН, на плечі місцевого самоуправління. Система вимагає від шкіл працювати так, ніби в нас немає повномасштабної війни, яка вже дуже сильно повпливала на психіку дітей, вчителів, роботу шкіл, ВУЗів, тощо.

Як має працювати інтернет у школах прифронтових громад, де попри війну тривають очні заняття? Що робити школі, якщо разом зі світлом зникає мобільний зв'язок та інтернет? Як забезпечити дітям нормальний доступ до навчання в укритті, якщо проблема виходить далеко за межі звичайного підключення кабелю? Що робити, якщо громада не реагує на звернення батьків і вчителів? Хто тоді має втрутитися? Чи має Міністерство освіти механізм контролю за такими ситуаціями?

Знання. Свобода. Прометей.
Підписатися |Буст | Соцмережі