Онлайн вбиває відносини. Але недовіра вбиває їх більше.

Як ви знаєте, Amazon і ряд інших компаній попросили своїх людей повернутися в офіс. Spotify, навпаки, зберігає ремоут режим, наголошуючи, що «наші співробітники не діти».

Ми на першому модулі АМЛ завжди проходимо експрес-історію класичного менеджменту (вона нескладна і навіть примітивна, я б сказав). Обовʼязковий пункт в ній - Теорія X/Y, яка більшості з вас добре знайома.

У 1960 році американський соціальний психолог Дуглас МакГрегор сформулював теорії Х та Y. Теорія Х і теорія Y описують дві протилежні моделі управління персоналом (я б навіть сказав дві культури чи майндсети).

Теорія Х стверджує, що працівники за своєю природою ліниві, уникають відповідальності й потребують контролю, тому їх потрібно мотивувати покараннями та жорстким наглядом.
Натомість, теорія Y передбачає, що люди прагнуть досягнень, готові брати на себе відповідальність і можуть самостійно мотивуватися, якщо їм створити належні умови.

Мої персональні думки:

1. Якщо у вас процеси і система метрик продукту/бізнесу в такому стані, що єдиний спосіб переконатися, що компанія працює - це бачити тіла в офісі з 9 до 18, то в мене погані новини — справа не в ремоуті 👽.

2. Ви не можете наймати сильних творчих за мотивованих людей, чекати від них ініціативи і креативу, драйву — і одночасно демонструвати гіпер контроль, знімати скріни екранів чи міряти час який людина проводить в аутлуці. Це протилежні режими.

3. Недовіра ставить працівників в дитячу позицію, в яку і так часто зісковзують команди. Про яку автономність і масштабування ми говоримо? Ні про які.

4. Культура створюється, хочемо ми цього чи ні. Чи хочемо ми, щоб недовіра була фундаментальною основою нашої культури?

5. Я думав, чи писати цей пункт, втім напишу. Якщо недовіру створює специфічна характерологія лідерів (паранойя в бізнесі це вкрай необхідна річ, але..), то варто все ж звернути увагу на свою Тінь і можливо попрацювати над біографічними аспектами з терапевтом. Ну або в теперішньому часі з коучем, якщо терапія страшно.

Сказавши все це - офлайн все ж потрібен, просто в режимі pull а не push. Якщо з людьми і культурою все ок - вони самі будуть використовувати шанси зустрітись в офлайні, обійнятися, пожартувати, посидіти попрацювати чи випити кави (додайте своє).

Майбутнє за гібридом. Цікаво буде подивитися, які зʼявляться конфігурації.

З моїх спостережень, мало хто вболіває за агента Сміта, в той час як у містера Андерсона маса фанатів ;)

Дискусія тут