#мій_жетон знає ціну життя: він був зі мною, коли рятував чуже, і коли ледь не втратив власне.

Так говорить лейтенант поліції Андрій Бренько, інспектор сектору реагування патрульної поліції Хмельницького райуправління поліції.

Він мав стати професійним спортсменом, але обрав службу в поліції, щоб мати можливість бути корисним людям.
Важким і знаковим для поліцейського став 2024-й. Андрій під час одного з виїздів врятував жінку від замаху на вбивство, а вже через місяць довелось рятувати життя самому поліцейському — нетверезий водій після зупинки відкрив по ньому вогонь з автомата. Було тривале лікування, реабілітація, та, на щастя, зараз поліцейський знову в строю.

Андрій каже, що ці два випадки мають для нього особливе значення: один — про результат, інший — про ціну, яку інколи доводиться платити.
Після поранення багато хто запитував, чи поліцейський не планує залишити службу. «Чесно — ні. Повернення було непростим, але це моя професія, і іншого шляху я для себе не бачу. Я все ще так само, як і шість років тому, хочу робити корисну справу», — відповідає Андрій.

Різні історії — єдина служба.
З Днем Національної поліції України!
Більше про нашого героя читайте за посиланням