— В цьому немає сенсу, ти витрачаєш свої сили на битву, в якій я вже давно вийшов переможцем. Просто здайся. — Пролунав вигук фіолетового нінджя до майстра землі, який відчайдушно намагався заподіяти шкоди своєму супротивнику, хоча сам вже ледь стояв на ногах.
Вісфот та Коул — два запеклі вороги билися за свої принципи на даху свічки. Команда майстра землі програла битву ще коли два нінджя тільки почали битися. Пихатість кудрявого не дозволила йому зупинитися й він витратив час на спробу перемогти Віфота, та це було марно.
— Не твоє право вирішувати коли хто програв, Вісфе. — Огризнувся коричневий нінджя й далі продовжив битися з Вісфотом.
За кілька митей, мжичка, яка почалася кілька хвилин тому, перетворилася на шторм, та дощ став лити, наче з відра. Це ускладнило ситуацію обидвом, та русявий мав сили продовжувати битву, коли Коул витрачав всі свої запаси. Від слабкості Коул випадково посковзнувся та покотився вниз на край даху, де він би впав, якби не рука Вісфота, яка встигла зловити його за потрьопане та брудне ґі.
— Візьми за руку, я не зможу тебе підняти таким чином. — Повів було майстер вибуху, та Коул не спішив цього робити.
Обличчя земляного нінджя змінилося з роздратованого на кокетливе, та йому знадобилося пару десятків секунд, щоб взяти того за руку й промовити:
— Будеш мене рятувти? Я ж твій ворог, Вісфе.
Відповідь довго не послідувала паралельно з тяжкими спробами дістати свого опонента назад на дах.
— Замовкни, якщо дійсно хочеш не здохнути.
Врешті, Вісфот зробив різкий ривок та зміг "зашвирнути" чорноволосого в безпечне місце. Та приземлення було м'якішим, ніж очікувалося. Вісфоту знадобилася вага всього тіла, щоб дістати такий танк, тому він гепнувся на спину, а майстер землі на нього. Коул підняв свій корпус руками, навичсаючи над своїм ворогом та розглядаючи його обличчя, яке він закривав від дощу своїм тілом.
—Гей, я переміг, — невимушено сказав пихатий нінджя, переможно посміхаючись, — ти врятував мене бо все ж таки маєш секрет, який так довго мені не розповідаєш.
— Я врятував тебе, бо я не вбивця. Будь хто був би на твоєму місці, я б їх урятував, придурок. Й ні, ти не переміг.
Після цих різких для вух Коула слів, він поклав руки на плечі масивному хлопцю й спробував того віддалити й відштовхнути, помаранчевий нфнджя виявився швидшим: він взяв руки Вісфота в свої та зажав над його головою.
— гей, тобі не відвернутися тепер, ти програв, любчику.
— Слухай, твій шрам все ж такий виглядає не так погано, тобі варто зробити ще гарнішим - треба додати другий. — Відсахнувся Вісфот та спробував поворухнутись, але Коул був сильніший.
Майстер землі опустився, як тільки Вісфот зробив переривчастий та втомлений видих. Вісфот став відчувати подих свого опонента на всоїх вустах й вже почав справді хвилюватися. Та тут несподівано хтось вигукнув ім'я Вісфота. Це був Ллойд — зелений нінджя. Вони піднімалися на своїх літаках до Вісфота, тому Коул схопився та втік через вхід в будівлю, востаннє обернувшись й глянувши як до його ворога підходять його друзі. Вісфот піднявся, як Кай виліз з літака й підійшов до Вісфота.
—Все добре, ти не поранений? — спитав поспіхом майстер вогню, й ортимав позитивну відповідь від фіолетового нінджя майже одразу.
Вісфот прикликав свій літак, запригнув на нього й прослідкував як інші почали відлітати. Він в свою чергу перед відлітом кинув око на місце, в якому зник Коул — його вже не було. Через недовгих 5 секунд Вісфот розвернув літак й став наздоганяти воїх побратимів.
#нінджяґо