Позивний у нього простий — Кіпіш. «Голосно розмовляю, тому і Кіпіш», — посміхається він.
Повернувся з-за кордону ще до повномасштабного вторгнення — розумів, що воно може статись. «Звісно, війна з 2014 року, — каже, — але настільки великих масштабів ми ще не бачили».

Спочатку піхота. Потім — поранення, одне за одним, і фізично тягнути далі так само стало важко. Тоді й почав придивлятись до інших напрямів. Відучився на сапера, а далі — безпілотники. «Зрозумів, що це майбутнє», — каже просто, без зайвих пояснень.

Була пауза в службі, коли він просто вичерпався. Повернувся вже свідомо — саме в нашу бригаду: знав тут людей, чув, що командири справді розмовляють з підлеглими, а не просто віддають накази. І, за його словами, після переходу з'явилось більше сил рухатись далі.
Про СЗЧ говорить прямо: сидіти вдома й бігати від ВСП сенсу нуль. Краще шукати спосіб легально перевестись до іншого підрозділу, ніж йти в самоволку.

Повне відео за посиланням: https://youtu.be/hhmbAgYGwr0