За що обожнюю американський постмодернізм

За 100 сторінок Жарту я зустріла:

• Детальний опис думок залежного наркомана в очікуванні диллерки;
• Нашого головного героя — обдарованого тенісного і лексичного дива, що цитує словник;
• Медичного аташе, консультанта саудівського принца, що дивиться телевізор, мочиться і пускає слину в слюнявчик;
• Його пацієнта, саудівського принца К——-, що страждає від грибка із супровідною вразливістю до синуситу;
• Величезних тарганів, чиї токсичні нутрощі вʼїдаються в підлогу;
• Праву руку ватажка терористичного угрупування, що помер через шмарклі після пограбування його будинку;
• Визначення кардиоїди і детальний опис кардиоїдної будови академії;
• Детальну класифікацію наркотиків, включно з легкими і серйозними транквілізаторами, а також спідами різного ступеня важкості, включаючи сленгові назви усього вищезазначенного, тому Боб Гоуп — аж ніяк не зірка тенісу, а Бінг Кросбі — не голлівудський актор, тому вираз «підсісти на Боба» треба візуалізувати обережно;
• Повний перелік випущених і невипущених фільмів вигаданого режисера.

Поки пригода настільки подобається, що не можу відірватись❤️