Підсумки фестивалю Книжкова Країна❤️‍🔥

Це були прекрасні вихідні, з яких я памʼятаю не все, і не від вина, хитро замаскованого в термосі, а через нерви від подій, все ж таки 4 публічних виступи за 2 дні — це овер дофіга для мене😅 Треба працювати із жадібністю, але якщо наступного разу мені запропонують таких же класних спікерів, я за себе не ручаюсь!

Дуже цікаво, мені здається, обговорили перший тру крайм «З холодним серцем» Трумена Капоте з Сандрою і Кочегурою😍 Нас там запитували ще якісь класні документальні книжки, і я радила історію про сімʼю, де у 6 з 12 дітей була шизофренія, але зізналась, що забула назву. Так от, кому цікаво, це «Hidden Valley Road: Inside the Mind of an American Family».

Переживала перед розмовою з Вірою Курико про її «Летицію Курʼяту…» так, наче приїхала до Трампа на перемовини, але забула вдома костюм. Але було настільки душевно і цікаво, що не хотілось закінчувати! Віра — сонячна людина, у якої є історії про все на світі: і як вона гаражі в дитинстві палила, і як була найкращою ученицею в класі з двох людей! Сподіваюсь, вони всі потім послужать матеріалом багатьом її наступним книжкам!

Не вистачило мені отого останнього релакс дня, щоб вдоста наобніматись і нафоткатись з друзями-блогерами-підписниками, і пройтись нормально по стендах видавництв (що я встигала робити тільки в перервах між подіями, уявляєте?!), але літати разом із тентами я би погодилась тільки зі східним вітром і валізою речей для зупинки в Швейцарії. Хоча попереду ще Книжковий Арсенал, тому якраз видихну, підкачаю руки, звільню памʼять на телефоні й донт стап зе паті!❤️‍🔥

Дякую всім, хто не соромився і підходив познайомитись, це завжди дуже хвилююче, але і дуже приємно для мене! І дякую моїм друзям, які були підтримкою як моральною, так і фізичною, коли в кінці дня я вже валилась із ніг😅❤️‍🔥