Трошечки сповідаюсь перед вами.

Вже більше року в мене дуже складний стан.Не можу сказали що це депресія, бо для таких слів не маю довідок чи банального походу до психотерапевта.

За цей час пережила багато: переїзд в інше місто, дуже неприємну адаптацію до нього, такий собі булінг та насильне витіснення з кола спілкування, проблеми з грошима та відсутністю спільноти. Короче почуваюсь неймовірно самотньою

Кожен день я прокидаюсь з щирим здивуванням, що все ще тримаюсь на ногах та маю сили підтримати рідних. Я щиро вдячна всесвіту за те, що в цей складний період дав мені таку класну подругу як Олю😭, вона мене дуже підтримує!

Але останнім часом сильно паяє, а ведення соцмереж лише погіршує мій стан- ну тіпа нема відчуття фідбеку, того що я роблю щось хоч трошки цікаве чи важливе, не знаю як пояснити. Тому прийняла рішення на місяць зробити паузу- може більше, не знаю.

Реквестики я дороблю, бо спокійно спати не зможу, не переживайте. Просто от та, вибачте що так різко