Висновком стає моя виключно субʼєктивна оцінка ⭐️ 7.75/10.

🫧 Сюжет. Це цікаво. Масштабний план, маленькі кроки, перешкоди і успіхи. Сандерсон розклав достатньо кризи по тексту, щоб зробити вдосталь припущень по розвитку і половина з них збулася. Дуже класно описана магія, це дуже близько до того, що я хотіла прочитати (я все ще шукаю атмосферу академії феєчок Вінкс). Розумію, чому люди люблять Сандерсона. Для мене він поки не став топовим вау автором, але я буду знайомитися з ним далі.

🫧 Герої. Усі прописані досить яскраво та рельєфно. Я могла з ними не погоджуватися або підтримувати, бо вони відчувалися реальними. Хоча романтична лінія така… 🤨 Не маю улюбленого героя, найбільш прикольним був для мене Доксон.

🫧 Емоції. Мені не вистачило саме моєї емоційної залученості. Я могла спокійно відкласти книжку за 40 сторінок до фіналу і прочитати його потім. Можливо, я все ж таки люблю більше оповідь від першої особи. Але, наприклад, опис страт був недостатньо деталізований, хоча Сандерсон все деталізує. Ніби й о самому неприємно про це писати, але без нього мені не буде настільки огидно, як мало б. Не дожав мене.