НБУ підняв ставку, щоб позолотити ручку багатіям

Саме таке пояснення зараз ходить соцмережами. Автор – кандидат економічних наук. Це один із найкривіших прикладів економічного мракобісся, які ми бачили останнім часом 

"НБУ підняв ставку, щоб заробили банкіри" – окей, тут ще можна знайти якусь ниточку логіки. Але "щоб заробили тримачі облігацій"? Тобто ті, хто в момент підвищення ставки фактично біднішає? Потужно. Розбираємо

1. НБУ не займається держборгом
Слідкувати за боргом – задача Мінфіну. Мандат НБУ – інфляція. 17 вересня ставку підняли з 15,5% до 16%, бо проінфляційних чинників ціла купа. Нафта, якій через близькосхідну "двіжуху" не видно стелі. Удари по енергетиці, дорожча логістика, постійне зростання військових витрат. Трохи це гасить подешевшання їжі, яку важко вивезти з країни, але це нам ще аукнеться наступного року. Нацбанк робить свою роботу: стримує інфляцію і тримає гривневі інструменти привабливими

2. Тримачі облігацій від підвищення ставки втрачають
Підвищення ставки здорожчує майбутні запозичення. А тепер дивіться. У вас облігація за 1000 грн під 15%. Через десять днів Мінфін випускає нову під 16%. Ваша вже не така конкурентна, і щоб її купили, вона має подешевшати на ринку. Тобто тримачі облігацій щойно збідніли. А нам кажуть, що все це для того, щоб вони заробили *смайлик лайка*

3. Хто взагалі тримає ОВДП?
Не ефемерні мільярдери, які скупили держборг і контролюють державу. Найбільший окремий тримач – Національний банк, у нього третина ринку. Звідки? З 2022 року, коли дірку в бюджеті закривали друком гривні. А друк – це і є купівля Нацбанком облігацій Мінфіну. Решта – здебільшого банки. А в банків не свої гроші, а гроші вкладників. Тобто ваші

4. Ставка не береться з повітря
Думаєте, можна поставити 10%, і Мінфін платитиме за борг менше? Питання: а хто Мінфіну дасть під 10%? Банки? Вони самі мають залучити гроші вкладників. Хто дасть банку гривню під 10% річних сьогодні в Україні? Може, сам пан економіст, який розповідає, що вас обкрадають?

5. Порівняйте з сусідами
Мирні Туреччина чи Румунія позичають у доларі під 7% і вище. У нас, якщо взяти дохідність гривневих ОВДП і відняти девальвацію, за нашим розрахунком виходить близько 6% у доларі. Це при найнижчому кредитному рейтингу і війні. Україна позичає дешевше за мирні країни з кращими рейтингами. Вдумайтесь у це, коли кажете "висока ставка"

6. Дамодаран
Професор NYU Асват Дамодаран десятиліттями рахує премію за ризик країни – скільки інвестор має отримати зверху за те, що вкладає не в США. Для України ця премія – 15,5%. Додайте безризикову ставку США і отримаєте майже 20% мінімального очікуваного доходу. І це ще консервативно: коли ми рахували оцінку малого бізнесу в Україні та США, Дамодаран занижував різницю вдвічі-втричі

Про яку наживу мова? Кандидат економічних наук мав би знати базове: ставка – це ціна грошей, яка складається між тим, хто дає, і тим, хто бере. Ми не в космосі живемо. Фінанси – це кров економіки, і ціна на гроші – найкращий індикатор ситуації

Чи погана висока ставка для бізнесу? Безумовно. Важче інвестувати, важче рости, особливо коли все це множиться на військові ризики. Але часто проблема не у відсотку, а в самій можливості залучити гроші

Оборонні компанії готові брати й під вищі ставки, бо в них це дозволяє операційний цикл і маржа, але механізму немає. А кредитний портфель, як казав голова НБУ в нашому інтерв'ю, і так росте на 30% за рік. Це дуже багато, x2-x5 за місяць зростати він не буде

Сперечатися, чи ставка має бути саме такою, можна і треба. Про контроль руху капіталу, про монетарну трилему, про курс. Але це розмова для тих, хто розуміє, звідки беруться гроші. А не для тих, хто шукає, кому "позолотили ручку"

Останній Капіталіст | Підтримати наc на MonoBase