В OSINT ми звикли шукати те, що є: документи, фотографії, профілі, згадки, геолокації, зв’язки. Але що робити, коли перед нами є один запис, який потрібно підтвердити, а незалежних підтверджень поки немає?
Замість того щоб просто констатувати «нічого не знайшли», спробуйте поставити інше питання: Що мало б залишитися, якби цей запис був правдивим?
Наприклад, уявімо, що у VK / ОК в особи бачимо в розділі «Служба»:
43431 ВКС, Воздушно-Космические Силы РФ, г. Москва, Аннино. Россия, с 2018 г.
Це лише один запис, який нам потрібно підтвердити. Якщо він правдивий, то які ще сліди ми мали б очікувати?
Тут важливо не просто складати список можливих збігів. Для кожної гіпотези варто окремо визначити, які саме сліди вона мала б залишити. Наприклад, якщо людина справді служила з 2018 року, ми очікуємо одну групу слідів. Якщо вона досі служить - іншу. Якщо брала участь у війні - ще іншу.
Чим конкретніше твердження, тим конкретнішими мають бути очікувані сліди. У нашому випадку це можуть бути:
🟡фотографії або публікації з періоду служби;
🟡згадки від інших військовослужбовців;
🟡спільні фотографії та зв’язки з товаришами по службі;
🟡згадки військової частини або підрозділу;
🟡привітання з військовими святами;
🟡інформація про нагороди, звання чи участь у заходах;
🟡старі профілі з аналогічними або схожими даними - не варто відкидати збіг лише через невідповідність віку;
🟡 згадки від родичів або знайомих;
🟡часова лінія, яка узгоджується із заявленою службою.
Тепер ми вже не просто шукаємо інформацію про людину. Ми перевіряємо конкретні гіпотези: чи справді ця людина була пов’язана із зазначеною в/ч та служила там із 2018 року? Чи продовжує вона службу? Чи брала участь у війні та чи бере участь у ній зараз?
І тут важливі не лише знайдені підтвердження, а й те, чого ми очікували побачити, але не знайшли. Якщо очікуваних слідів немає, це ще не означає, що запис неправдивий. Контент могли видалити, профілі могли закрити, дані могли не індексуватися, а сама особа могла свідомо не залишати цифрових слідів.
Тому відсутність інформації - не доказ. Але вона може стати зачіпкою для подальшої перевірки. Тоді змінюємо напрямок пошуку:
🟡перевіряємо інші варіанти написання імені, прізвища та назви в/ч;
🟡шукаємо на інших платформах;
🟡дивимося архівні копії та старі версії сторінок;
🟡перевіряємо пов’язаних людей: колег, друзів, знайомих та родичів, не обмежуючись лише найближчим колом;
🟡досліджуємо організацію, підрозділ, місця та події, пов’язані із заявленою діяльністю;
🟡порівнюємо результати з аналогічними профілями.
ℹ️ Ця логіка давно використовується в intelligence analysis. Річард Дж. Хойер-молодший у книзі Psychology of Intelligence Analysis (1999) формулює одне з ключових питань:
«Якщо ця гіпотеза правдива, що я очікую побачити — або не побачити?»
Так, книзі вже понад 25 років. Але ми посилаємося на неї не як на сучасний OSINT-посібник. Її цінність у методології аналітичного мислення: роботі з неповною та неоднозначною інформацією, оцінці доказів, альтернативних гіпотез і перевірці того, що ми очікували б побачити, якщо гіпотеза правильна.
🕵🏻♂️ Цю логіку добре ілюструє відомий епізод із Шерлоком Холмсом — «собака, який не загавкав». В оповіданні Конан Дойла «Silver Blaze» (🎧 аудіокнига українською) Холмс звертає увагу на те, що вночі сторожовий собака не загавкав, хоча мав би відреагувати на чужого. Для Холмса ця відсутність очікуваної реакції стає зачіпкою: можливо, до стайні прийшов хтось, кого собака знав. Тобто важливим є не лише те, що сталося, а й те, що мало б статися, але не сталося.
📝 Важливо шукати не лише те, що є, а й те, що мало б бути, якби певне твердження було правдивим. Сформулюйте гіпотезу. Визначте очікувані сліди. Перевірте їх. Поясніть відсутність очікуваних слідів. Перевірте альтернативні гіпотези. Відсутність інформації не доводить, що твердження неправдиве. Але вона може показати, куди варто спрямувати наступний пошук.
ОsintFlow в інших соцмережах:
📱 YouTube 📱Threads 📱 X
❤️🩹 Підписатися | Пошук росіян | Сайт | Зв'язок