- Доброго дня. Є скарги?
- Так одразу? Утім, я вперше на такому сеансі. Може, це ваш метод. Я-то не оригінальний: мені дружина набридла, стерва вона.
- Правда?
- Так. Ось у нас днями песик улюблений помер, тобто любив його я, а вона навіть не поплакала. Навіть вигляду не зробила, що їй шкода песика.
- Тобто ви хотіли, щоб вона прикинулася заради вашого емоційного комфорту, чи ви в принципі не задоволені рівнем емпатії, і зараз особливо гостро відчули кумульоване невдоволення?
- Лікарю, ви дуже складно висловлюєтеся. Я так втомлююся на роботі...
- Робота у вас сидяча?
- Так.
- У вас болить дупа?
- Я вас не зрозумів.
- Я кажу, дупа болить? Я бачив вас ззаду, коли ви зачиняли двері. Вона у вас така понура.
- Вибачте, я не знаю, можливо, це ваш метод, але до розмови в такому дусі я не готовий.
- Але ви були готові до розмови про ваше особисте життя і душевні проблеми, проте противитеся обговоренню дупи. Я вже майже впевнений, що справа в ній.
- Заради бога, все з моєю дупою в порядку. Так, як сказав, я багато сиджу, і іноді вона втомлюється...
- Ось бачите. Втома дупи. Апатія. Украй тривожний симптом.
- Вибачте, ви це серйозно взагалі?
- Повірте. Усе починається з дупи. Тут недоречні святенництво і зневажливі усмішки. Ми не звикли дивитися на жопу дбайливо і з повагою, але ж є ключовий факт: мати тримає немовля на руках, поклавши йому долоні під голову і під жопу. Цей період формує в його свідомості дві рівнозначні точки опори: гарант безпеки, стійкості та любові. Лише згодом, у період дорослішання та індивідуації ці точки розділяються, і срака сором'язливо відторгається, подібно до юнгіанської тіні перебираючи на себе все сором'язливе та відхоже в метафізичному організмі. У результаті внутрішній конфлікт, - ворота до неврозу, депресії, психопатії. Для роздробленого духу будь-яка дрібниця стає проблемою. Але якщо ви зважитеся на зцілення, ініціюйтеся з фізичного рівня: тримаючи свою тілесну дупу в тонусі, ви отримаєте психічну енергію для прийняття сорому, безсилля, почуття провини, відрази, всього, що позбавляє вас волі до подолання. Ця практика узгоджується і з тривіальною думкою, що життя - це рух, біг, полювання, гра, танець, досягнення і розвиток. Подумайте.
- Докторе, та я просто зараз хочу бігти! Я так натхнений. Ви дивовижний психоаналітик.
- Ну що ви, я проктолог, а психоаналітик, він вище поверхом.