Вінстон Черчилль якось сказав, що вчителі мають владу, про яку прем’єр-міністри можуть лише мріяти.
І я добре розумію, про що ці слова.

Учитель — це не лише про знання. Це про віру в учня, підтримку, цінності й слова, які можуть залишитися з нами на все життя.

Сьогодні українським педагогам доводиться бути поруч з дітьми у найскладніші моменти. Під час війни вони проводять уроки в укриттях, переривають заняття через повітряні тривоги, а після відбою знову повертаються до навчання. Допомагають учням зберігати відчуття безпеки, дитинства та віру в майбутнє.

Дякую кожному педагогу за щоденну працю, терпіння, тепло і за те, що вкладаєте в молоде покоління значно більше, ніж просто знання.

Бо шкільний дзвоник одного дня лунає востаннє. Ми виростаємо, обираємо свої дороги, але назавжди зберігаємо в пам’яті голоси вчителів, їхні слова, уроки і найцінніше — віру в нас.

З Днем працівників освіти усіх, хто присвятив себе професії!

P.S. На фото — дві мої «класні мами».
Мазур Олена Миколаївна — моя перша вчителька.
Корчевська Алла Георгіївна — педагог і класний керівник нашого випускного класу.

Дві важливі сторінки мого шкільного життя. І люди, яких я з великою вдячністю пам’ятаю й сьогодні.