Цікавий факт - якщо вам 45 років, щоб тягати вантажі потрібна дуже сувора самодисципліна і контроль того, в якій позі ти це робиш, тому що протрузія чекає буквально на кожному кроці.

Тому, поки я обйобаний обезболами внутрішньо і зовнішньо, лежу в цікавих позах і схоже що буду це робити ще деякий час, потрібно було щось, що відволіче від болі в спині та нозі в яку воно стріляє.

І я знайшов прекрасний спосіб. Я дивлюся серіал "Агентство" з Фассбендером в головній ролі, про те, як під ударом опинилися шпигунські операції чи то США чи то Британії в Україні, поки що не дуже зрозуміло, тому що чогось офіс у них в Британії, а дзвонить їм раптово начальник з Ленглі. Можливо, конєшно, мова про той Ленглі що в Сассексі, але це не пояснює прапори США у нього в кабінеті.

Біль в очах від того, як британське суперсекретне агентство відправило агента глибокого залігання під прикриттям що він лікар без кордонів, і він дарує своєму українському контакту гуманітарну розмальовку для дитини, дуже помічний і дуже відволікає від болі в спині.

В далекому приблизно так 1994му я вперше побачив англійського шпигуна. Дуже приємна людина. Дав мені батончик Марс. Він багато привіз батончиків Марс, тому що в 1994 році в Україні за батончик Марс можна було купити БТР у військовій частині. У мене БТРа не було по молодості, тому мені батончик просто так дістався.

З того часу ситуація деяким чином змінилася. А прихвати одні й ті самі, шо як у німців в 42му, що у кіношних шпигунів в 2024му - кіндер, німен зі чоколатен ам-ам.

Дуже рекомендую, коротше.