Сьогодні мав Zoom-coffee з інженером, який перейшов у формат solopreneur (тобто працює самостійно, поєднуючи ролі інженера, підприємця та продакт-менеджера).

Він зараз шукає оптимальну бізнес-модель і активно автоматизує власні процеси за допомогою агентів, написаних на Python, використовуючи підхід vibe coding.

Знайомий поділився болючою історією: витратив понад 20 годин на пошук і виправлення бага, спричиненого тим, що в одних місцях було написано cancelled, а в інших — canceled. Зрештою з’ясувалося, що розбіжність походить ще з документації, де описувався план для coding-агентів. Тепер він проводить рефакторинг, щоб впровадити StrEnum для уніфікації.

Мій особистий висновок із цієї історії: у системному промті варто одразу вказувати, який саме варіант англійської мови (наприклад, USA, що є де-факто стандартом) слід використовувати для документації та коду. Інакше LLM може обрати власний варіант написання, виходячи з контексту.