Національний науково-природничий музей НАН України 🇺🇦

План на вихідні: зустріти істоту з тризубцем і з’ясувати, хто в морі справжній прибулець.

У суботу 16 жовтня на онлайн програмі зазирнемо на 400 мільйонів років назад, у часи, коли морями повзали трилобіти Walliserops. Їхня головна прикраса нагадує тризубець. Для чого він був потрібен? Відповіді у суботу, 17 жовтня,
🔹10:00 - Лекція про трилобітів з тризубцем, вікторина та запитання до науки.
Для школярів і всіх, кому цікаво, як виглядало життя задовго до динозаврів.
Реєстрація: https://forms.gle/iqgFaQVFargxAqSs7

В неділю 18 жовтня змінюємо часову перспективу на морську глибину. Губки, які нагадують термінаторів, мечохвости з доісторичною зовнішністю, міноги-вампіри, тварини з блакитною кров’ю, і це не список персонажів наукової фантастики, а цілком реальні мешканці нашої планети.

🔸14:30 Програма "Морські тварини" для дітей від 7 років, 80 хвилин.
https://forms.gle/uvEovHGUV4mnNpjp7

🔹16:00 Програма "Морські тварини" для дошкільнят 4–6 років, 55 хвилин.
https://forms.gle/Y92xrvD2LUgG4RBi6

До зустрічі!

📢 УВАГА! ЦЬОГО ТИЖНЯ ЗМІНИ В ГРАФІКУ РОБОТИ МУЗЕЮ

Шановні відвідувачі!

Повідомляємо, що 15 та 16 жовтня (четвер і п’ятниця) музей буде зачинений для відвідування з технічних причин.

Водночас усі заздалегідь замовлені індивідуальні екскурсії та музейні програми на ці дні відбудуться відповідно до домовленостей.

🌿 У суботу та неділю, 17–18 жовтня, музей працюватиме у звичайному режимі.

📞 Для замовлення індивідуальних екскурсій та музейних програм звертайтеся до адміністратора за телефоном: 096 448 38 13.

Перепрошуємо за тимчасові незручності та дякуємо за розуміння!

До зустрічі в музеї! 💚

🌿 Майже 100 робіт, 66 авторів і цілий всесвіт рослин!

У музеї відкрилася восьма виставка української спільноти художників ботанічного мистецтва.
Акварель, графіт, туш, срібна голка й олівці — різні техніки відкривають рослинний світ у найтонших деталях.

📖 А ще в експозиції представлено мандрівний скетчбук: упродовж трьох місяців учасниці спільноти створювали в ньому власні роботи, об’єднавши різні стилі й авторські почерки.

Запрошуємо роздивитися виставку, знайти улюблені роботи й поділитися враженнями!

📅 Четвер — неділя
🕚 11:00–18:00
🎟 Вхід за музейним квитком.

«Інститут бджільництва імені П. І. Прокоповича» є єдиною в Україні профільною науковою установою галузі бджільництва. Україна входить до числа провідних світових експортерів меду, а в галузі задіяно до 400 тисяч людей.

Значення бджільництва не вимірюється лише тоннами меду й експортною виручкою. Це ще й запилення соняшнику, ріпаку, плодових дерев, ягідних та багатьох інших сільськогосподарських культур, що сприяє формуванню врожаю та підтримує продовольчу безпеку країни. Це збереження біорізноманіття, відтворення дикорослих рослин і стійкості природних екосистем. Це наукове підґрунтя для розвитку аграрного сектору, від якого залежать ефективність сільського господарства та економічна стійкість України.

Рішення про перетворення Інституту на структурний підрозділ іншої наукової установи, ухвалювали без належного обговорення. Водночас занепокоює важливий нюанс, на балансі Інституту є земельні ділянки та нерухомість у Києві, неподалік ВДНГ. Тому  особливо важливими є прозорість ухвалення рішень і чіткі гарантії того, що державне майно й надалі служитиме науці.

Закликаємо підписати петицію до Кабінету Міністрів України з вимогою зупинити процес реорганізації/ліквідації Інституту.

Збереження науки не може бути питанням корпоративних інтересів окремої установи. Це питання того, які можливості для розвитку матиме країна завтра.

🔗  Підписати петицію: https://petition.kmu.gov.ua/petitions/10936

Бджола є частиною складної системи, від якої залежать запилення рослин, урожайність сільськогосподарських культур, біорізноманіття та продовольча безпека. А за кожною стійкою системою стоять знання, дослідження, люди, які роками накопичують досвід.

Саме тому новина про рішення щодо реорганізації Національного наукового центру «Інститут бджільництва імені П. І. Прокоповича» привід для занепокоєння далеко за межами професійної спільноти пасічників. 👇

🍂 Осінь. Листя стає жовтим, червоним і багряним, дерева розлучаються з ним до весни, насіння вирушає у власні мандрівки, а поживні речовини переміщуються туди, де вони знадобляться рослині наступного сезону. Але навіщо все це відбувається? І чому одні дерева восени втрачають листя, а інші залишаються зеленими?
Цієї суботи запрошуємо дошкільнят і школярів на програму «Як рослини готуються до зими» 🌿

Будемо розглядати, порівнювати, досліджувати й шукати відповіді під час демонстрації, екскурсії та квесту.

субота 10 жовтня

🍂 11:30 програма для дошкільнят (4-6 років) реєстрація 👉🏻 ТУТ
🍂 13:00 програма для школярів (7+) реєстрація 👉🏻 ТУТ

До зустрічі в музеї! 🫶🏻

У журналі PeerJ щойно вийшла наукова стаття, присвячена незвичним викопним утворенням із міоценових відкладів Белтахува, Клещувського грабену в Польщі. На вигляд вони нагадують невеликі видовжені мінеральні тіла. Але вчених давно цікавило питання: це справді давні екскременти чи просто дуже переконлива гра мінералів?

Виявилося, копроліти.
Копроліти — це скам’янілі екскременти давніх тварин. І хоча назва звучить дещо кумедно, для палеонтолога це буквально «капсула часу». 🦎Кістка може розповісти, хто жив у давній екосистемі. А копроліт іноді дозволяє припустити, хто кого їв.

Саме тому такі знахідки надзвичайно цікаві. У досліджених зразках виявили мікроскопічні включення, які можуть бути залишками здобичі. А форма, внутрішня структура та характер поверхні копролітів допомогли встановити їхнє біогенне походження.

Найімовірніше, залишили їх давні лускаті плазуни — ящірки або змії, які мешкали тут у середньому міоцені приблизно 12–16 мільйонів років тому.

І тут починається найцікавіше.

У тих самих відкладах знаходять зуби та остеодерми — невеликі кісткові пластинки, що формували шкірний покрив плазунів. Серед них є рештки крокодилів Diplocynodon, варанів та дрібних лускатих рептилій. А отже, копроліти допомагають побачити не просто перелік видів, які колись жили в цьому місці, а зв’язки між ними — частину давньої харчової мережі.

Ще один важливий момент: сьогодні ці копроліти вже зовсім не схожі на те, що залишила після себе тварина. Їхній первинний склад значною мірою змінився під час мільйонів років діагенезу: фосфати були заміщені сидеритом та оксидами заліза. Тобто перед нами результат подвійної історії: спочатку життєдіяльність давньої тварини, а потім складна геологічна історія самого викопного організма.

І саме тому палеонтологія вивчає не лише кістки. Вона вивчає сліди життя.

У дослідженні взяв участь наш колега, науковий співробітник палеовідділу Олександр Ковальчук, як експерт із визначення супутніх викопних решток хребетних тварин.

Стаття у відкритому доступі — у PeerJ:
https://peerj.com/articles/21755/

Іноді, щоб дізнатися, що їла тварина 15 мільйонів років тому, треба уважно придивитися до… її екскрементів🧐

Так, палеонтологія буває саме такою. І це не жарт 👇

У радянській школі навіть біологія не залишалася поза ідеологією. Автор статті «Житія біологів» - прихований прийом радянської пропаганди», наш колега Леонід Горобець @стромата простежив, як це працювало на прикладі шкільних підручників 1933–1991 років.

Учням не просто розповідали про науковців, їм фактично формували пантеон «правильних» героїв науки. Одних учених багаторазово прославляли, їхні біографії перетворювали на своєрідні «житія», інших замовчували або згадували побіжно.

Особливо показовою була система замовчування українських учених. У радянських підручниках практично не знаходилося місця для таких видатних науковців, як Володимир Бец, Микола Гамалія, Данило Заболотний, Микола Холодний, Борис Балінський та інших. Натомість наукові здобутки багатьох діячів імперського й радянського простору подавалися як частина переважно російської наукової традиції.

Показово й те, що змінювався навіть зміст одного й того самого підручника залежно від політичної ситуації. Те, що в одному виданні вважалося науковою істиною, в іншому могло піддаватися нищівній критиці.

Історія науки це ще і історія того, кого, як і чому нам дозволяли пам’ятати, а старі підручники сьогодні можуть бути цінним джерелом для того, щоб побачити ці механізми та критично переосмислити успадковану картину науки.

Повний текст статті ТУТ

Ілюстрація: Олександри Джиганської / @alexandradzh

Чи може підручник з біології бути інструментом пропаганди? Виявляється, так👇

Що завтра в музеї?

Завтра, в неділю, 4 жовтня, о 12:00 відбудеться подія для дітей шкільного віку.

"Твоя перша палеонтологічна колекція"

Цей захід — перший крок для юних дослідників викопних решток. Світ палеонтології — неймовірно захопливий, загадковий та гостросюжетний — радо розставляє свої обійми. Ми дізнаємось як утворюються скам'янілості.
Потримаємо в руках справжні викопні рештки та дізнаємося найцікавіші подробиці із життя трилобітів, амонітів, белемнітів, морських їжаків та динозаврів, звісно. На завершення, кожен дослідник вирушить у мандри природничим музеєм, щоб під час квесту зібрати свою першу палеонтологічну колекцію.

Вік: 7+

Для участі необхідна реєстрація за посиланням: https://forms.gle/QTWCzR3GSZD2Rjqm8

У жовтні природа остаточно переходить у режим «зберегти до наступного сезону», а ми, навпаки, додаємо подій 🍂

Цього місяця говоритимемо про рослини, які готуються до зими, морських тварин, корисні копалини, губок, гідателів і, звісно, динозаврів. Будуть програми для дітей різного віку, онлайн-зустрічі та розпочнетья щорічна осіння традиція - Виставка Ботанічного Мистецтва.

Є в жовтневій програмі й особливо гарний збіг 😉 «Родичі гарбузові» саме 31 жовтня. Як вам? Зрозуміли драматургію нашого календаря? 🎃 А ще «Моторошна наука. Том третій». Бо якщо вже Гелловін, то чому б не полоскотати цікавість замість нервів?

Сподіваємось побачитись у жовтні в музеї!

Що цього тижня в музеї? 🌊

Прем’єра «Подорож довкола світу: Морські мешканці - 2».

Продовжуємо подорож без валіз і морської хвороби!

У неділю 27 вересня познайомимося з 10 дивовижними істотами з різних куточків планети. Будуть справжні зразки, які можна потримати в руках, екскурсія із завданнями та квест.

✔️Для дошкільнят (4-6 років) о 11:30,
✔️Для школярів (від 7 років) о 14:00.

Щоб вирушити довкола світу, іноді достатньо просто зайти в музей. Жуль Верн, здається, це схвалив би 😜

Реєстрація:

🔹11:30 https://forms.gle/JWeJ8YT73MzxE3cL9

🔸14:00 https://forms.gle/U4hRUaZJAyD9rvL59

Увага!
Шановні відвідувачі!

🟡 Під час ЖОВТОГО рівня небезпеки музей продовжує роботу з дотриманням усіх вимог. Перебування відвідувачів на території музею залишається на розсуд відвідувачів.

🔴 Під час ЧЕРВОНОГО рівня небезпеки музей призупиняє роботу та просимо всіх відвідувачів пройти до найближчого укриття на станції метро "Театральна".

Відповідно до постанови кабінету міністрів 4 вересня 2026 року №1092.

Цього тижня музей відновив роботу, і ми анонсуємо 2 програми для дітей.

Третя палеонтологічна колекція повертається (якщо не були на перших двох - можна відвітувати цикл з цієї події).

"Загадки трилобітів" - це історія про одних із найчудовіших вимерлих істот, які мешкали на нашій планеті. Про найбільших представників, найдивніші види цієї групи та про те, як змінювалися погляди на зовнішній вигляд цих істот, ми неодмінно поговоримо. Але, як і на всіх палеонтологічних колекціях — у нас буде також низка побічних тем, які стосуватимуться інших викопних тварин та рослин. Під час події буде демонстрація, на якій можна буде всі зразки потримати в руках, далі — екскурсія з низкою завдань та квест.

19 вересня, субота

11:30 Загадки трилобітів: Твоя третпалеонтологічна колекція для дошкільнят
Реєстрація: https://forms.gle/iQGWFZXkBEFu8U7C7

20 вересня, неділя

15:00 Загадки трилобітів: Твоя третпалеонтологічна колекція для шкільного віку
Реєстрація: https://forms.gle/XKytaN1e6cXXy6vVA

До зустрічі!

Друзі, цього тижня музей працюватиме за звичайним графіком з четверга до неділі, з 11:00 до 18:00.
Каса працює до 17:30.

Водночас просимо поставитися з розумінням до можливих змін у роботі музею через безпекову ситуацію.

Під час повітряної тривоги музей зачиняється. На жаль, музей не має власного укриття, а його площа близько 8 000 м² на чотирьох поверхах. Тому під час тривалих повітряних тривог ми не можемо забезпечити безпечне перебування відвідувачів і працівників у будівлі. У такому разі просимо пройти до укриття на станції метро «Театральна».

Розуміємо ваше розчарування, коли через тривогу доводиться змінювати плани. Нам теж хотілося б працювати без таких перерв, але безпека відвідувачів і працівників для нас передусім.

🎟 Вартість квитків:
• 200 грн — повний квиток;
• 150 грн — пільговий квиток: діти від 6 років, школярі, студенти денної форми навчання, пенсіонери;
• дітям до 6 років — безкоштовно.

🦴 Екскурсії можна замовити за телефонами:
044 235 62 66 та 096 448 38 13

Польовий сезон 2026 поповнив колекцію більш ніж трьома сотнями нових знахідок. Серед них кам'яні та крем’яні знаряддя, фрагменти наконечників, скребок, шматочки вохри та кісткові рештки тварин льодовикового періоду. Були досліджені вогнище та зона щоденної діяльності навколо нього. Вугілля у вогнищі складають кістки тварин, значна частина яких належить мамутам. Вони використовувалися первісними людьми як паливо, особливо в умовах обмеженої кількості деревини.

Польові археологічні дослідження передбачають ретельну фіксацію не лише самих предметів, а й умов їхнього залягання. Координати знахідок, положення в культурному шарі, взаємне розташування артефактів, кісток, вогнища та інших об'єктів дають можливість реконструювати структуру давнього поселення і послідовність діяльності людей на його території. Саме тому польовий етап є лише частиною тривалого дослідницького процесу. Після завершення розкопок матеріали проходять очищення, опис, класифікацію, визначення та подальший аналіз.

Фауністичні рештки дозволяють реконструювати склад давньої фауни та особливості природного середовища, кам'яний інвентар дає можливість досліджувати технології обробки сировини й виготовлення знарядь, стратиграфічні дані встановлюють послідовність заселення пам'ятки.
У дослідженнях стоянки "Бужанка 2" також беруть участь наукові співробітниці відділу палеонтології ННПМ НАН України Аліна Ступак Аліна Ступак , Вікторія Польська та Марина Комар.

Проводиться робота над опрацюванням фауністичних та палеоботанічних зразків зі стоянки. Зібрана колекція в подальшому стане частиною фондів відділу палеонтології.

Результати досліджень "Бужанки 2" цього року були представлені на конгресі UISPP 2026. У межах конкурсу, організованого Міжнародною спілкою дослідників історії, дослідження Дмитра Ступака було відзначене нагородою в категорії «Найкраще польове дослідження пам’ятки археології». Визнання стало результатом багаторічної роботи з дослідження палеолітичних пам’яток Середнього Подесення. Приєднуємося до привітань!

Польові дослідження стоянки "Бужанка 2" цього року триватимуть до середини вересня. Після завершення польового сезону матеріали продовжать вивчати в Києві.

Фото: Аліни Ступак.