Соціалізм чи капіталізм? Що краще для України?

Насамперед, треба дати чітке визначення обох термінів, що зрозуміти про що йде мова, мати окреслену сферу й чітке розуміння

Соціалізм – це економічний лад/політична ідеологія, яка вважає, що держава (тобто бюрократи) має примусово розподіляти ресурси між усіма громадянами, реалізовувати грандіозні соціальні програми та створити рівне суспільство людей з обмеженими економічними правами

Капіталізм – це тип економіки, який наполягає на створенні вільного ринку, який рухається конкуренцією, а економічний розвиток здійснюється не за рахунок державного плана чи вказівки зверзу, а за рахунок приватної ініціативи

За останні роки в українському медіапросторі знову активізувалися ліві спікери. Нам регулярно розповідають про "Скандинавську модель", соціальні гарантії, необхідність регулювання цін і про те, що держава має контролювати все – від тарифів на електроенергію до лімітів у соцмережах.
Але якщо відкинути популістські гасла та подивитися на жорсткі цифри й факти, стає очевидно: будь-які спроби побудувати соціалізм в країні, особливо, в Україні — це економічне самогубство.
Давайте розберемо детально, чому між цими двома системами немає і не може бути паритету, особливо для України

Перш за все, головним плюсом соціалізму в очах поверхнево ознайомлених людей – це ілюзія "безкоштовних" державних послуг.
Головний обман соціалізму полягає в тезі, що держава може щось "дати". Держава не виробляє доданої вартості, вона лише перерозподіляє кошти, забрані у платників податків. Коли вам обіцяють "безкоштовну" медицину чи освіту, це означає лише одне: у підприємця чи найманого працівника вилучили 40-50% його доходу у вигляді податків, а потім провели ці гроші через бюрократичний апарат, де половина розчинилася на утримання чиновників

Капіталізм базується на простій і чесній тезі: найкращим розпорядником грошей є той, хто їх заробив

Також вагомим пунктом є ефективність проти бюрократичного хаосу.
Подивіться на будь-яку державну монополію чи контролюючий орган. Всі вони працюють за законом від'ємного ROI (Return on Investment). Скільки б мільярдів гривень ви не влили в бюрократичну структуру, вона згенерує лише нові звіти, довідки та регуляції, але аж ніяк не реальний продукт.
У той же час ринкова економіка створює конкуренцію. Конкуренція змушує бізнес знижувати собівартість, підвищувати якість і швидко адаптуватися до екстремальних умов. Згадайте, хто відновив логістику та постачання товарів в перші місяці повномасштабного вторгнення? Не державні комітети з планування, а приватний бізнес, рітейл та приватні поштові оператори

Варто взяти до уваги досвід обох систем. Історія ХХ століття провела наймасштабніший експеримент, розділивши країни на 2 табори:

Західна Німеччина (ФРН) проти Східної (ДНР): При однакових стартових умовах і народі, капіталістична ФРН стала економічним двигуном Європи, тоді як соціалістична НДР перетворилася на бідну тоталітарну помийку

Південна Корея проти Північної: ВВП на душу населення у Південній Кореї перевищує показник Північної у понад 30 разів

Ефективність військово-промислового комплексу: Під час Другої світової війни саме капіталістична автомобільна та сталеливарна промисловість США (програма Ленд-лізу) забезпечила союзників

Висновок

Для України вибір на користь капіталізму – це не просто питання економічної теорії чи абстрактних політологічних роздумів, це питання фізичного виживання

Спроби будувати соціалізм, роздувати штат держслужбовців, плодити нові контролюючі контори та підвищувати податки під час війни – це шлях до дефолту. Нам потрібна не "соціальна держава" з нескінченними популістськими обіцянками, а максимально вільна ринкова економіка: низькі податки, захист приватної власності, ліквідація зайвих бюрократичних органів та повна свобода для бізнесу.
Лише багата, капіталістична країна з потужним приватним сектором здатна утримувати сильну армію, купувати сучасну зброю та забезпечувати високий рівень життя своїх громадян. Решта – це утопія, розові окуляри та елементарна економічна безграмотність

#базована_база
#Україна
#Неоцентризм