взагалі останні два місяці я наче почучуть плавлюся живцем в тому плані шо внутрішня напруга чи хз тривожка наростає і наростає, але не супер різко так що встигаєш до цього адаптуватися рівно настільки щоб це залишилось фоновим шумом про який думаєш тільки краєм мозку. можливо від того і сон поганий і сил на концентрацію нема (ай мін, їх стало ще менше з тих пір як я почав активно боротися з прокрастинацією, стало гірше ЗНАЧНО), і режим погіршився знову.