з кожним днем я все більше тухну від втоми, недосипу. від того що мало їм, гуляю до виснаження або навпаки цілий день гнию в ліжку. Вижимаю з себе сили щоб малювати нові арти аби тільки розвиток не стояв на місці або ще гірше щоб не втратити все що зараз маю, говорю саме про аудиторію, цю "популярність" яка мені дуже подобається. Я заганяю себе через університет бо не вивожу робити всі домашні завдання і взагалі весь час відчуття наче от от і мене нахєр відрахують.
Постійний стрес через тривоги, звуки винищувачів від яких я зранку просинаюсь. Звуків ППО та шахедів.. Я стала дуже зашуганою та виснаженою, на фоні цього стало висипати, лізти волосся.
Через те що я не встигаю зробити всі дз в день приходиться сидіти по ночам, через це я підсіла на каву що також не добре як для серця так і для шлунка тому що це розчинні пакетики які ну не дуже файні для постійного вживання. Почалась в додачу ще й якась осіння апатія. сьогодні цілий день лазила по місту тому що в кімнаті сидіти з своїми емоціями вічно глушачи їх тупо неможливо. Починає дратувати все і всі навкруги..

просто не вивожу

Але я вдячна тим хто поряд і є для мене реальною підтримкою
Ілля, Куся, Капі. можливо ще деякі знайомі але я перечислила тих хто в останній час підтримував мене.. ото рандом набір рібят канєшно... буквально з різних всесвіті
але ці неймовірні люди стали мені підтримкою коли це так було потрібно за що я їм безмежно вдячна, думаю якщо не моє близьке оточення то я б вже окончатєльно здуріла хєх. та й думаю якби не аудиторія яка мене підтримує мені б не було для кого старатися та розвиватись, тому і ви тут також рятуєте мене. як мінімум від деградації в малюванні
дякую вам💕

отак от. дуже захотілося про це розказати тут.


ОТ ПОКИ ПИШУ ЦЕ ЗНОВУ ШУГАЮСЬ ДОВБАНОГО ЛІТАКА.