— Я ночуватиму тут? З тобою? — запитав здивовано.
— А ти не хочеш?
— Жартуєш?
— Чому?
— Бо після такої пропозиції я можу неправильно зрозуміти.
Я засміялася й легенько штовхнула його в плече.
— Не вигадуй. Я просто запропонувала залишитися, — ніяково пояснила йому, гарячково закручуючи на палець край покривала, аби кудись подіти тремтячі пальці.
Але потім вирішила ще дещо додати й розчервонілася ще до того, як встигла це вимовити. Я опустила очі, не наважуючись глянути йому в обличчя:
— І взагалі, мама з бабусею думають, що ми вже переспали, тому...
Господи, я це вимовила.
Я уткнулася лобом у його плече, ховаючи палаючі щоки.
— Знаєш, я зараз почуваюся як водій перед світлофором.
Я здивовано подивилася на нього.
— В якому сенсі?
— Постійно стояв на червоному, а зараз раптом дочекався зеленого.