через декілька місяців після першого фото мене переконували у тому, що ця забавка зі мною ненадовго, я переросту, воно зі мною не на завжди. що потрібно обрати правильний шлях - покинути це хоббі і залишитися в організації, присвятити себе богу.

в той момент я обрала для себе в своїй же голові шлях яким хочу йти..
і зараз дивлячись на друге фото, з впевненістю можу сказати — я там де маю бути.

спогади нахлинули, а з цим і бажання подякувати усім тим хто був дотичний в будь-який спосіб підтримки моєї творчості, мого шляху. я надзвичайно ціную це🤍 ви моя мотивація не зупинятися, а реалізовувати те, що колись було моєю мрією