“Everyone's Gone to the Movies” — Steely Dan

«Усі пішли в кіно» — це легка, неймовірно весела мелодія з елементами карибського каліпсо. Вібрафон, грайливі духові та радісний ритм створюють атмосферу дитячого свята або безтурботних літніх канікул.

Розповідається про такого собі містера ЛаПейджа, який радо запрошує до себе дітей, показує їм фільми та вчить нових ігор, поки їхні батьки пішли в кіно. Розповідь ведеться від імені цього самого ЛаПейджа. У приспіві ж слова «Усі пішли в кіно, нарешті ми лишилися самі» неначе належать батькам цих дітей. Їм нарешті пощастило розслабитися, до того ж вони можуть бути впевнені, що з дітьми все гаразд, бо ті граються із сусідом.

Проте суть пісні зовсім не в дитячих радощах чи батьківському спокої, не в літніх пустощах і зовсім не в невинних іграх. Прототипом антагоніста пісні є реальна людина — Джозеф ЛаПейдж, канадський убивця та некрофіл, який у 1860-х роках у Новій Англії жорстоко вбив кількох школярок.
У пісні містер ЛаПейдж є збірним образом дивного, самотнього чоловіка, на якого рідко хтось звертає увагу. Таке ігнорування дивних незнайомців притаманне «американській мрії», де кожен сусід вважався гідним громадянином. Steely Dan висміюють лицемірство тихих передмість Нью-Джерсі та Нью-Йорка, де самі виросли та неодноразово зустрічали таких «ЛаПейджів» у своїх районах.
Сюжет такий: поки батьки поїхали в кіно, педофіл запрошує до себе дітей, показує їм порнографічні фільми, учить їх «нових ігор» та просить нічого не розповідати батькам. Тоді згадка про те, що всі поїхали в кіно, а ми лишилися наодинці, здається набагато моторошнішою.

Якщо втратити пильність під час прослуховування, то ніколи й не подумаєш, що настільки мила та радісна музика може приховувати настільки жахливий сенс.

Автор: Архип Руденко
Редакторка: DUFFY
Дизайнерка: аскорбінкі