Коли ніч розтоплює обрії в попелі тиші,
І гуркіт розламує сон, наче кістку землі,
Стаєш на порозі, де тіні повзуть усе ближче,
І серце твердіє, мов камінь у темній імлі.

Не з люті — з любові тримаєш холодну сторожу,
Бо світло у вікнах — це більше, ніж просто вогні.
І крізь обгорілі світанки, крізь чорну тривогу
Проросте новий день, наче колос на зраненій ріллі.


🎯Ціль: 300 000.00 ₴

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/7JyQsYctHe

💳Номер картки банки
4874 1000 2017 8532