Зі сходу сунув морок, важкий, мов ніч без зір,
Він топче хлібні поля і дім стирає з мапи днів.
Земля стогне під кроком безіменних бур,
І плач у повітрі гірчить, як попіл пожеж.
Ми зламані вітрами, тілом і думками,
Та в серці тліє жар, не вбитий холодами.
Бо руки рідних — щит, що темряву крушить,
І з їхньої любові знову вчимося жити і бити.


🎯Ціль: 300 000.00 ₴

🔗Посилання на банку
https://send.monobank.ua/jar/7JyQsYctHe

💳Номер картки банки
4874 1000 2017 8532