Південна Корея стала одним із найбільших постачальників пального Росії після українських ударів по НПЗ - розслідування The Guardian
«Шокує, що підсанкційні ЄС танкери завантажували пальне у південнокорейських портах і везли його до Росії».
The Guardian проаналізував портові документи та переміщення танкерів і встановив: лише у липні-серпні з Південної Кореї до російських портів відправили понад 176 тисяч тонн пального, переважно дизелю. Сім танкерів здійснили 14 рейсів. Три судна перебувають під санкціями Великої Британії та ЄС, одне отримувало вантаж у морі через ship-to-ship transfer, що дозволяє приховувати походження та маршрут поставки.
Масштаб добре видно на серпневій статистиці. Росія імпортувала морем рекордні від початку повномасштабної війни 368 тисяч тонн нафтопродуктів, у сім разів більше, ніж місяцем раніше. Південна Корея дала 112 тисяч тонн, або 31% усього імпорту, поступившись лише Індії. Серед покупців - підсанкційна «Роснефть». Частина танкерів декларувала японські або сінгапурські порти призначення, після чого прямувала до Владивостока.
Причина такого імпорту безпосередньо пов’язана з українськими ударами. За даними МЕА, російське виробництво дизелю впало майже на 30%, а завантаження НПЗ у червні було найнижчим більш ніж за 20 років. Формально ці поставки не порушують законодавство Південної Кореї, але фактично Сеул стає слабким місцем санкційної системи.
Україна заявляє про виведення з ладу 51% російських нафтопереробних потужностей - AP News)
Українське Міноборони оцінює сукупний результат далекобійних ударів по російських НПЗ у 51% нафтопереробних потужностей РФ. AP окремо застерігає, що незалежно підтвердити саме цю цифру не може. Але російські та міжнародні дані підтверджують значний ефект кампанії.
МЕА оцінює падіння виробництва дизелю приблизно у 30%. На частині російських АЗС водіям доводиться чекати на пальне до 40 годин, НПЗ відкладають планові ремонти та повертають у роботу законсервовані установки. Москва навіть послабила стандарти якості бензину, щоб утримати обсяги виробництва. Путін 1 жовтня вперше визнав економічний ефект українських ударів, заявивши, що вони вже коштували Росії приблизно 1% ВВП.
Угорщина готується зняти вето з переговорів про вступ України до ЄС - Financial Times
Financial Times повідомляє про потенційно важливий злам у процесі вступу України до Євросоюзу. Новий уряд Угорщини готовий припинити блокування відкриття наступних переговорних кластерів для України та Молдови. Це дозволить перейти до переговорів щодо внутрішнього ринку та конкурентоспроможності ще до найближчого саміту ЄС. ()
Однак умова Будапешта залишається: Україна має ухвалити законодавство щодо освіти національних меншин. Якщо компроміс буде знайдено, до кінця року Україні залишиться відкрити лише два складні блоки - зелена політика та сільське господарство. Паралельно Єврокомісія готує окремі дорожні карти вступу для України, Молдови, Албанії та Чорногорії.
Німецька розвідка: російська «тіньова війна» проти Європи перейшла в нову фазу - Financial Times
Німецькі спецслужби попереджають, що російські диверсії в Європі переходять від операцій із відносно контрольованими наслідками до дій, які можуть спричинити людські жертви або спровокувати пряме зіткнення з НАТО. Берлін пов’язує цю ескалацію з нездатністю Росії отримати необхідний результат на фронті в Україні.
Голова BND Мартін Єгер вважає особливо небезпечними не сценарії великого вторгнення в НАТО, а обмежені провокації нижче порогу повномасштабної війни, покликані перевірити готовність Альянсу реагувати. Серед можливих моделей німецька розвідка прямо згадує досвід Криму 2014 року. Окремим сигналом став невдалий російський дроновий удар по аеропорту Лейпцига в серпні. (
FT пише, що логіка однакова по обидва боки українського кордону: всередині України Москва намагається зламати економіку й інфраструктуру масованими ударами, у Європі - підвищити ціну підтримки Києва через диверсії, кібератаки й постійний ризик ескалації. (