Вранішня історія під каву від Ореста Кошки

Брехня як державна доктрина продовження

Ці міфи не існують у вакуумі. Вони призначені для дії. Вони мотивують. Бо якщо в Україні "нацисти" — значить, їх треба вбивати. Якщо українська мова — це "вигадка австрійського Генштабу", то її не треба захищати. Якщо Київ — "мать городов русских", то його слід "повернути". Міф тут — зброя. Пропаганда — це не інформаційне забезпечення війни, це її бензин.

Навіть сучасне російське "антизахідне" мислення — продукт фантазії. Бо Захід не воює з Росією, не зазіхає на її кордони, не хоче її колонізувати. Але в свідомості росіянина — він "оточений ворогами", всі "заздрять", а "російський світ" — останній бастіон моралі. Це, по суті, культ образи. Ментальність провінційної людини, яка не встигла в модерн, але прагне компенсувати це химерним минулим, де все було нібито велично.