В дитинстві я, можна сказати, зі сцени Дому Культури, і в школі постійно брала участь у всяких виставах, співала пісні, але, блін, не що сталося сьогодні, я не відчувала ніколи, я не знаю що було зі мною, емоції переповняли, мондраж, руки тряслися, голос, серце вилітало з грудей, прокручуючи до виступу слова в голові - в моменті забувала навіть початок, який я проспівувала всюди 1000000 разів

Чи це так повпливало, що не виходила на сцену вже багато років, чи то через нову публіку, вже в селі всі один одного знають і я звикла до тих людей, чи все разом, але цей виступ вирізнявся від усього досвіду, який був у мене в житті

На жаль, моє хвилювання взяло гору і я зробила все далеко не так класно, як могла справитися , та в цілому, я задоволена, адже суть пісні, думаю точно передала ) хоч і вокально було прям дуже погано