Ще одна з іронічних речей про яку я розповім на останок, перед тим як піду спати

🌞🌞🌞

В історії, в день, коли Ланьху зникла, її мама, вранці, поклала їй у рюкзак пізній подарунок від батька.
Мама сама отримала його тіки но вчора, бо з нею змогла зв'язатися ювелірша яка його робила

Мама не хотіла мішати донці у день перегляду річних робіт в університеті, тому поклала його з думками, що Ланьху знайде його пізніше

А вона знайшла цей подарунок ввечері коли вже була в іншому світі

Подарунок - це каблучка та лист який тато написав ще за декілька місяців до того як помер

На цьому малюнку вона якраз прочитала лист та на сходах лежить коробка с каблучкою

Ця каблучка - нагадування про тата

🌞А в чому іронія?

А в тому, що десь рік тому моя мама попросила подарувати їй каблучку якусь недорогу.

Але як я могла не подарувати, я обрала декілька срібних, гарних каблучок в ювелірці у Батумі і ось одну вона обрала

Я надіслала її їй разом з ще декількома подарунками

А зараз цю каблучку наділа та ношу я, тепер на згадку про свою маму...