📚Книга 5

🤩 Кораліна та Сайлас

Це було не так добре, як я очікувала… І, якщо чесно, для мене це найгірша книга всієї серії.

У сюжеті, звісно, були максимально неочікувані повороти й факти про головних героїв, яких я взагалі не передбачала. І саме вони певною мірою тримали мою увагу, але навіть ці сюжетні сюрпризи книгу для мене не врятували.

Я чомусь очікувала, що морально ця історія буде для мене набагато важчою. Особливо зважаючи на те, через що довелося пройти Сайласу. Я думала, що мене це розіб’є, що буде багато болю, переживань і моментів, коли я сидітиму й страждатиму разом із ним. Але в результаті книга викликала в мене переважно не біль, а роздратування. Вона мене більше курвила, ніж змушувала співпереживати героям. І це, мабуть, найбільше мене розчарувало.

Окремо мене взагалі не зачепили стосунки головних героїв. Їхня комунікація для мене якась дивна й надто швидка. Я просто не відчула, як між ними будується зв’язок. Не було того поступового зближення, коли ти бачиш, як люди починають довіряти одне одному, відкриватися, прив’язуватися — і в якийсь момент сама вже сидиш і думаєш: «Ой, ну все, я пропала». Тут у мене такого не сталося.

А ще з усіх головних героїнь цієї серії саме ця курвила мене найбільше 😬 І це теж добряче вплинуло на моє сприйняття історії, бо коли головна героїня постійно викликає бажання закрити книгу й піти подихати свіжим повітрям — важко проникнутися її романтичною лінією.

І тепер до Сайласа.

Я всю серію дивилася на нього й думала: ну який же він охуєнний. Мовчазний, стриманий, елегантний, зі своєю загадковістю. Мені дуже подобався саме цей його образ. А тут я отримала якусь альфа-дрісню😭

І в мене буквально було відчуття, що мене наєбали. Я чекала, що ця книга покаже Сайласа з іншого боку, розкриє його, дасть більше розуміння його характеру, травм і поведінки. А в результаті мені просто дали персонажа, який місцями взагалі не нагадував того Сайласа, якого я так любила в попередніх книгах.

Ще одна річ, яка мене дуже зачепила, — тема Розі. Мені було неприємно, що він її згадує, але водночас буквально сцить від ЖГГ дури. Я розумію, що після її смерті він навряд чи міг би залишатися сам до кінця життя, і я не очікую від людини, яка втратила партнера, що вона назавжди відмовиться від нових стосунків.

Але саме тут для мене виникло якесь дивне відчуття зради.

Можливо, це просто моя особиста проблема з подібними сюжетами, але я взагалі дуже сумнівно ставлюся до теми загиблих колишніх партнерів. Мені складно повірити, що людина може втратити коханого, пережити це, а потім у нових стосунках повністю залишитися без почуттів, сумнівів чи докорів сумління щодо того, хто помер. Навіть якщо ти щиро покохав іншу людину, минуле ж нікуди не дівається. І мені хочеться, щоб такі моменти були прописані складніше, а не просто: «так, це було, але тепер у мене нове кохання, тому поїхали далі».

Загалом я чекала від цієї книги набагато більшого. Особливо після попередніх частин і того, наскільки мені подобався Сайлас як персонаж. Я була готова до важкої історії, до болю, травм, складних емоцій і сильного розвитку стосунків.

А отримала книгу, яка здебільшого курвила мене, а не змушувала переживати.

Тож для мене це беззаперечно найгірша книга серії. Сюжетні повороти були хороші, деякі факти про героїв реально змусили мене офігівати, але цього виявилося недостатньо, щоб перекрити все інше.

➿Оцінка: 3/5

➿SC 🌶: 18, 23, 24, 27, 30, 32, 36

#The_Oath_We_Give_Monty_Jay