На четвертому році повномасштабки вже не так часто виникає питання "чи я виживу?", а "чи зможу жити далі?"
Чи зможемо ми будувати майбутнє, а не лише намагатися задовільнити базові потреби, які забирали постійні ракетні обстріли? Чи зможемо відпустити минуле, в яке ми більше не повернемось? Чи зможемо жити далі навіть через втрати?

Вшануйте загиблих та бережіть живих.