Чомусь сьогодні купа думок про дитинство. Спогади про перше кохання до хлопчика і думка, що справжнє кохання мало бути до себе. Дівчинка, яка шукала любові всюди, але не в собі, постійно намагалася бути такою, як хочуть інші.
Зараз я нарешті вмію розуміти, чого хочу я, і стаю такою, якою хочеться саме мені. Я купу років вчуся любити себе, і це дало мені розуміння, що друзі, друга половинка чи рідня це люди, які просто можуть бути поруч, якщо цього самі хочуть. Я не хапаюся за людей, ніби вони останні. Не боюся самотності, а навпаки навчилася проводити час сама з собою.

Пісенька дня: Я кусаю щоки - The Unsleeping