❄️Життя в НРК:❄️

Ахво з самого початку не дуже розумів, чому потрапив саме на Діасомнію — він чув багато розповідей, що звідти випускаються маги з найсильнішими здібностями, які ще до вступу в коледж подавали великі надії. Сам він в магії був завжди доволі слабким, максимум що йому гарно давалось — це елементальна магія, здебільшого пов'язана з водою. Прикольно, зручно, особливо в побуті, але не більше того. З іншого боку, на Діасомнії дуже багато фейрі, тому Ахі було нескладно там прижитися, все ж таки, перебувати серед фейрі відчувалося як щось рідне.

Одразу після вступу його заселили в кімнату з іншими трьома першокурсниками, одним з яких виявився той самий Морган. Доволі швидко всі зрозуміли, наскільки Морі нестерпний в якості руммейта — так, звісно, на публіці і перед іншими учнями він був гострим на язик крутим оратором з влучними промовами, але повертаючись в кімнату, показував свою справжню сутність. Він часто дратувався на дрібниці, огризався, не контролював свою агресію і в цілому вів себе так, що з кімнати всім хотілося поскоріше переїхати. І що найгірше — Морган ніколи не був просто шкільним хуліганом чи клубком агресії, він ще тоді вселяв неабиякий страх, і саме його сусіди по кімнаті першими відчули, на що він здатний. О, він ніколи прямо не загрожував комусь закляттями при свідках, він просто міг почекати, поки ви залишитесь з ним в кімнаті один на один.

Пізніше Ахі зрозумів, що більшість виплесків агресії Морі були пов'язані з тим, що він дуже перевантажує сам себе магічною практикою і вдосконаленням своїх здібностей, а також тим фактом, що він виявився повним невдахою в зіллях (через що ще більше змушував себе працювати). Морі дуже не хотів, щоб хоч хтось бачив, що він щось не вміє, тому навіть у себе в кімнаті не міг займатись алхімією, щоб набувати хоч якісь навички, бо обов'язково хтось прийде і буде заважати — через це і дратівливість, яка стала переходити в щось більш стрьомне. Ахі...єдиний з трьох руммейтів намагався хоч якось зрозуміти Морі і допомогти йому, він часто пропонував допомогу в зіллях чи просто психологічну підтримку. І Морі почав цим користуватись. Звісно, вчитися він продовжував принципово сам, але якщо поряд з тобою є хтось настільки податливий і безхребетний, то чому б не взяти все, що ти можеш..?

Ахво готував йому зілля, щоб той міг нормально існувати в людській формі, бігав по справах, виконував запити; часто підтримував його, вислуховував, заспокоював...особливо останнє, і всі інші навіть дивувались, як у Ахі вдається знаходити для цього слова. Коли настав другий учбовий рік, їх знову заселили в одну кімнату, бо хто ж ще зможе витерпіти Морі? Двоє інших учнів одразу ж відхрестились від ідеї жити ще цілий рік по сусідству з НИМ, радіючи, що нарешті зможуть спокійно вдихнути. "Вони непогано уживаються, а..?" подумав Лілія, не бажаючи довго роздумувати над особливостями проживання учнів у гуртожитку, і записав обидва прізвища поряд.

Але мало хто знає, як насправді виглядає їх спілкування зсередини. І, чесно, дивлячись на Ахі, можна подумати тільки що він вже просто змирився. Він ніколи не був категоричним, не стояв на своєму, не вмів казати ні...


..."цікаво, а твої сльози теж перетворяться на крижинки...так..?~"



#ахво