2050) Остеопороз 🦴😥
🔵 Osteoporosis...«хворобливе всмоктування (кальцію) кісткою, внаслідок чого вона стає аномально пористою», 1846, від osteo- «кістка/bone» + 😆👉грецьке poros «прохід; пора; подорож» (див.pore) + -osis.
😆 Щось не згадали англи про "і.є.порос", а одразу про "грецьке"?
🔵 Osteo-...перед голосними oste-, словотвірним елементом, що означає «кістка/bone», від грецького osteon «кістка», від кореня 😆👉 PIE *ost- «кістка».
🔵 *Ost- ...праіндоєвропейський корінь, що означає «кістка/bone». Він утворює повністю або частково: osseus (кістка); ossuary (оссуарій); ossifrage (осифікувати); osteo- (остеологія); osteopathy (остракізм); остракізувати; устриця; окістя. 😆👉 Гіпотетичне джерело/доказ його існування надається: санскритським asthi, хеттським hashtai-, грецьким osteon «кістка», грецьким ostrakon «мушля устриці», авестійським ascu- «гомілкова кістка», латинським os (родовий відмінок ossis) «кістка», osseus «кістковий, з кістки», валлійським asgwrn, вірменським oskr, албанським asht «кістка». Переглянути переклад (бета)
✨ Тобто й тут англи, засліплені своєю ідеєю пошуку смислу всього в і.є.коренях, не побачили спільності між кОсть🇺🇦 й Οστό [Осто]🇬🇷? 😆
😆👉 "Гіпотетичне джерело"?)))
🔵 Pore...🤯👉кінець 14 ст., «крихітний отвір, маленький отвір або перфорація» в землі, дереві, тілі людини, тварини або комахи, кістці тощо», від старофранцузького pore (14 ст.) та безпосередньо від латинського porus «пора», від грецького poros «пора», буквально «прохід, шлях» (від італійського *poro- «прохід, подорож», суфіксальна форма кореня італійського 😆👉*per- (2) «вести, проходити»).
✨ А до кінця 14 сторіччя слова Рух: Рвати: ПроРвати: ПоРиватись: порА/пОра🇺🇦 в Європі не знали? 😆
🔵 *Per-...праіндоєвропейський корінь, що означає «вести, проходити». Дієслівний корінь, пов'язаний з *per- (1), який утворює прийменники та прислівники з основним значенням «🟠👉 вПЕРед🇺🇦/FORward, крізь; попереду,/FROnt, перед/beFORe» тощо. Він утворює всі або частину: aporia; asportation; comport; deport; disport; emporium; Євфрат; експорт; fare; fartlek; Ferdinand; fere; ferry; ferry; firth; fjord; ford; Fuhrer; gaberdine; import; important; important; importune; opportune; opportune; opportune; passport; porch; pore (іменник) «хвилина відкриття»; port (іменник 1) «гавань»; port (іменник 2) «брама, вхід»; port (іменник 3) «носіння, вираз обличчя»; port (дієслово) «нести»; portable; portage; portal; portcullis; porter (іменник 1) «людина, яка несе»; porter (іменник 2) «воротар, двірник»; портфель; портьєра; значення; практичний; взаєморозуміння; звіт; спорт; підтримка; транспорт; війна; мандрівник; добробут.
😆👉 Гіпотетичне джерело/доказ його існування надається: санскритським parayati «переносить»; грецьким poros «подорож, прохід, шлях», peirein «пронизувати, проходити, пробігати»; латинським portare «нести», porta «ворота, двері», portus «порт, гавань», спочатку «вхід, прохід», peritus «пережитий»; авестійським peretush «прохід, брід, міст»; вірменським hordan «йти вперед»; давньоваллійським rit, валлійським rhyd «брід»; 😆👉 давньослов'янським pariti «летіти»; давньоанглійським faran «йти, подорож», давньоскандинавським fjörðr «затока, естуарій».
🟠👉 Звукозаміна Б,П/Ph,Th,F.
✨ Розчулює щораз оце англів "😆👉 давньослов'янським" щодо сучасних українських слів 😥😆, так само як і марний пошук "😆👉 Гіпотетичного джерела" в будь яких мовах крім справжньої джерельної, живої Святої Мови🇺🇦
✨ Тепер щодо самого слова Ость,Кістка🦴, послухаємо що нам горохлянці кажуть "🟢 ость «остюк; волосинки в хутрі тварини, що відрізняються від решти шерсті довжиною і кольором»
псл. ostü, що, мабуть, спочатку означало «кістка»; споріднене з лит. akštìs «дерев’яний вертел», akstìs «вертел для наколювання риби під час коптіння», [akstyns] «колючка», лтс. aksts «тс.; гостряк», гр. ἀκοστή «ячмінь», гот. ahs «колос», лат. acus «ость; голка»;
іє. *ak῀-tei".
🟠 Вказ Се👉: Осе/Оце👉: Вись/Вісь/Висить: Ость/Кость.
✨ На Осі/Кості все висить, і м'ясо, і колесо.
Порівняйте:
Ось/Вісь: Кость🇺🇦 з латинським,
Axis: Os, схоже пояснення непотрібні?
🟥 Ще цікавіший факт нерозуміння власної мови вилізає в поясненні англами слова Bone🦴
🔵 Bone...середньоанглійське слово bon, від давньоанглійського ban «кістка, 🟠👉бивень, тверда тканина тварини, що утворює речовину скелета; одна з частин, що складають скелет», від 😆👉 протогерманського *bainan (джерело також давньофризького та давньосаксонського ben, давньоскандинавського bein, данського ben, німецького Bein). Відсутнє в готичній мові, 😆👉 без когнатів поза германською мовою (🟠😆👉 спільний корінь італійської мови - *ost-); скандинавські, голландські та німецькі когнати також означають «гомілку ноги», і це основне значення в сучасній німецькій мові, 🟥👉 але англійська, здається, ніколи не мала цього значення".
✨ Тобто англи не змогли зрозуміти зв'язок між Бити: БИВЕнь🦣🐘 й BONe, бо мають Бивень/Tusk, котрий теж пояснити не змогли "🔵Tusk... «довгий, загострений зуб, що виступає з губ тварини, коли рот закритий», давньоанглійське tusc, також транспоноване як tux, споріднене з давньофризьким tusk, ймовірно, від протогерманського *tunthsk- (джерело також готського tunþus «зуб/tooth»). Це реконструюється як розширена форма кореня італійської мови 🟠👉*dent- «зуб». Але «немає певних споріднених слів поза англо-фризькою ареалом» [Оксфордський словник англійської мови]. Пов'язане: Tusked. Tusker «дорослий слон» – до 1859 року".
🟠 Щось мені спільне перегукується в Ость/Кость🦴 й tUX, tUSK🐘🦣,нє? 🤔
✨ З(чогось)У(щось)+Б'є: ЗуБ🦷
Згадаймо про пом'якшення прамовних🇺🇦 твердих Б,П до європейськосучасних Ph,Th,F і маємо ЗуБ🇺🇦/tooTH🇬🇧 (вкази З/То👉)/Δόντι[ДонТі] (вказ З/То/До👉), але саме вкази залишились недоторканими, в свох первісних значеннях лише в Святій Мові🇺🇦
🙏 В тисячний раз Свята Мова🇺🇦 довела свою первородність✨
Анткццп✨25%
30.09.2026.
Київ, влк, шпиталь дпсу.
✨ Адже ні латина, ні англійська, ні тим паче пародійна моссковка не мають вказу Се/Це👉? 😆
Рух
Пара👫
Пара♨️
Порá🍂🍃🍀
Пóра 🕳️
Перехресні значення паронімів й омонімів полегшують пошук спільного смислу, надіюсь ви вже давно зрозуміли що Ость/кОсть + пОра: ОстеоПороз, тобто Діряві Кості 😥...
