Уся швидка частина JS-тулінгу останні роки переїжджала на Rust: Turbopack, Biome, oxc, SWC. А Microsoft переписали TypeScript на Go.
Аргумент Хейлсберга простий: завданням було портувати існуючу кодову базу, а не проектувати нову. Архітектура старого компілятора — циклічні структури даних, спільний мутабельний стан між фазами — природно лягає на Go з його garbage collector. Rust вимагав би переосмислити володіння пам'яттю в кожному вузлі AST. Тобто фактично rewrite з нуля, роки роботи і ризик розійтися в поведінці типів.
Мене це питання зацікавило через власний досвід. Адже я нещодавно пройшов той самий шлях зі своїм jscpd, який живе в екосистемі вже понад десять років і ганяється в CI на кожен PR. Переписав engine з Node.js на Rust: скан 900 MB кодової бази впав з 83 секунд до 3,4. Startup overhead зник повністю, задіяні всі ядра. Коли інструмент запускається на кожен PR, ця різниця вирішує все: чекати щоразу півтори хвилини чи отримати результат миттєво.
Але є принципова відмінність: я саме переписував, а не портував. Міг дозволити собі змінити внутрішню архітектуру, бо контракт у jscpd простий — вхід і звіт на виході. У компілятора контракт — це поведінка системи типів на мільйонах чужих кодових баз, і кожне відхилення це чийсь зламаний білд. Для порту рядок-у-рядок Go справді знімає цілий клас проблем, які Rust змусив би вирішувати.
Виходить два різні шляхи до тієї самої мети: нативний код замість Node.js. І обидва працюють.
А ви б що обрали для порту компілятора -
Go🔥чи Rust👍?