Він сіпав її небо там внизу..
Яке розпечено пролитися хотіло..
Народжуючи в полум'ї грозу..
Пронизуючи душу їй і тіло..
Брав не питаючи в полон її уста..
У жмут стискав волосся неслухняне..
Лікером напував і лилася густа..
У її лоно дозами нірвана..
У ніжності своїх палких долонь..
Так зігрівав їй апетитні груди..
І підкидав у збуджений вогонь..
Липке таке своє проміння всюди..
І ще, і ще у шепоті любив..
Для неї музику писав таку чутливу..
Себе у ній так солодко топив..
Даруючи їй нескінченну зливу..
О як вона у ночі на краю..
Той край його в уста свої ховала!...
Люблю... Люблю... Люблю тебе...
Люблю!...
Очима сотні раз йому сказала..
💙
🦋Особисте🦋
НАШ ЗАТИШОК 🦋
ДОНАТИК НА РОЗВИТОК🫶
ЕСТЕТИКА 🌸
Post #9363
29
