Хочу постійно говорити з вами.
Розмова №1

Як проявляється ревність?
Поговоримо.
Я хочу поділитися однією історією. Можливо це про мене, а можливо ні, а можливо ви в ній взнаєте себе.
Прошу вас не приймати близько до серця те, що я нижче напишу.
Кому неприємна ця тема, можливо якось нервує, викликає панічні атаки, то будь ласка не відкривайте і не читайте це.
Якщо у вас є якісь думки і власні історії, то прошу вас поділитися зі мною в коментарях або в особистих повідомленням по власному бажанню і якщо ви це пережили і зараз все добре, я не хочу, щоб вам ставало погано через мене. 🌹

🫱‍🫲🫱‍🫲🫱‍🫲🫱‍🫲🫱‍🫲

Уяви: твоя подруга починає зустрічатися. Між вами нічого немає, лише близьке спілкування, взаємопідтримка. "Ці стосунки ні до чого хорошого не приведуть" — у тебе в думках.
Тебе починає паяти від однієї згадки про цю людину. Ти не можеш бачити їх поряд. По окремості все по-іншому. Ці люди самі по собі комфортні, але їх дует і милості — вже викликають у тебе дивні почуття негативу, ненависті, можливо якраз таки ревності до своєї подруги.
В глибині своєї егоїстичної натури ти хочеш, щоб вони розійшлися. Ти бажаєш про це. Твоє бажання з кожним днем росте. Тебе вивертає, тебе трігерить, ти починаєш виказувати це самій собі і в твоїх думках лише таке : Чи одна я така? Якщо я скажу про це, то мене обов'язково всі почнуть ненавидіти.

Тебе їсть це відчуття щодня, ти розумієш, що тій людині з тією краще, ти не хочеш нав'язуватися і не відповідаєш своїй подрузі з щирим бажанням щоб та пішла до своєї коханої. Щоб та проводила час лише з НЕЮ. Чому в тебе таке бачення? Чому ти так хочеш? Може ти відчуваєш симпатію? Залежність, закоханість?
Ти починаєш себе мучити і через це. А потім знаходиш свою кохану людину.. але це не проходе, тебе знову і знову мучає ця пара і небажання їх бачити разом. А потім ти на пряму це кажеш своїй подрузі і вона.. приймає це? Обіцяє менше про це говорити. Але навіть без цього... Це почуття не зникає..
Ти ламаєш голову, ти плачеш по ночам, ти плачеш, знаходячись в душі, щоб ніхто не почув. Ти брешиш своїм батькам, які в тебе через стінку і чують як ти плачеш. Ти брешеш усім, брешеш тим, хто в тебе про це питає.

Почуття ревності і не бажання ділити — ось такі ознаки проявляються, коли ти залежний від людини. Хвороба, яку тяжко перемогти. Але факт є фактом, ти не можеш змусити свого друга кинути того, кого ця людина кохає. Це егоїзм, це те, через що тебе будуть ненавидіти. Ти не можеш управляти людиною, ти не можеш вирішувати за неї. Все рано чи пізно все одно закінчиться — такі думки у твоїй голові, що нічого не вічно. Це тебе заспокоює, але ти все одно продовжуєш молитися.
Ти кидаєш свою кохану людину через це відчуття, через те, що ти нервуєш, ти зробив коханій боляче.
В думках біль.. страждання.. ревність.. жалкування про цю дію. Бо все таки свою колишню кохану людину ти кохаєш.. і твоя совість ніколи не стане чистою, скільки б ти разів не вибачався.
Ревність до іншої людини — обов'язково зруйнує твої стосунки. Рано чи пізно це станеться. Бо це почуття жахливе. Але.. без нього ніяк.
Але що сказати можу особисто я. Час. Всьому свій час. З часом змиритися і сприймати це буде легше. З часом тебе не буде сильно це бісити. З часом ти будеш це сприймати легше.. але спогади про ті безсонні ночі і почуття ніколи тебе не покинуть. Ні за що.

#l