Цей тиждень буде присвячено пригодам суботньої. Наступний тиждень буде повсністю недільній групі. Отож суботня команда завершила сесію на бійці. з неї і почнемо.
Вечір ліг на село, як ковдра з пилу й утоми. Повітря пахло гаром, потом і спогадами про краще життя, якого, скоріш за все, не було. На центральній вулиці — п’ятеро пригодників, що вже давно шкодують, що підписали цей контракт. Тиша висіла в повітрі, аж поки не з’явилися вони — нічниці. Не красиві, не трагічні, просто проблеми, що набули форми.
Перша виповзла з-за рогу. І от воно — рух: спершу, наче просто тінь, а потім — дві довгі, потворні, як кредитна історія, постаті. Нічниці. Кожна — як персоніфікація неврозу, що не встиг пройти терапію. Одна — вся у ланцюгах, шипить і рипить, як податкова система. І обличчя — холодне, як «ваше повідомлення залишилось непрочитаним». Друга — сіра, суха, з дірою в голові, де відбивається твоя робота за 8 тисяч на місяць.
І от вони зупинились. Тиша. Тільки вітер крутить пил, ніби режисер, що хоче зробити сцену драматичнішою.
Клірик перший не витримує:
— Це демонічні форми втіленого гріха!
ДвАрф:
— Та ти гріх мені потім поясниш, а зараз або бий, або біжи!
Рейнджерка натягує тятиву, ельф блимає спелом світла, орчиня вже хрустить пальцями. І тут нічниці рушають. Повільно, як понеділок після бурхливої неділі. Одна роззявляє пащу — з неї виходить звук, схожий на зламаний будильник і мамин докір одночасно. Друга просто тягнеться вперед, обіймаючи повітря, як колишній після третього келиха.
І тут усе починається. ДвАрф з ревом кидається вперед — в очах блищить «мені байдуже, хто ви, я вас зараз відлупцюю, бо мені треба розрядка». Мах — тріск — крик — бісівня відлетіла в паркан. Слідчий поруч, кричить: «НАМ ТРЕБА СВІТЛО!», а Орчиня в цей час роздає ляпаси, які, мабуть, видно навіть у дев’ятому колі Баатору.

Продовження сьогодні ввечері приблизно о 20:00 не пропустіть
#ТавернаКачура #DnDUkraine #МагіяІМечі #УсміхненеПолумя #НастільніІгри