Заключна частина пригод Недільної групи

Після бою — тиша. І запах майбутньої психотерапії без попередження, треба ж дитячі травми пропрацювати.
Бармен спить за стіною. Йому снився добрий сон, що лампа горить, кошмари не лізуть, а клієнти не дебіли.
Що ж це був лише сон.
Двері його кімнати розчахуються.На порозі — дварф, червоний як захід після різанини.
— Ти знав! — каже він і вибиває бармену зуб.
З-за спини дварфа вислизає табаксі — тінь із кинджалом.
— Ще слово — і ця кімната стане храмом тиші.
Бармен хрипко:
— Я спав, йолопи. Під лампою. Вона нас усіх берегла...
Заходить паладин.Не герой, не месія — просто людина, що вірить у порядок.
Голос — рівний, холодний:
— Піди. - до кота, той що не лев.
Магія слухається.
Табаксі розвертається й виходить.
П’ять секунд тиші.
Шість.
Сім.
Двері знову відчиняються.
Табаксі повертається — спокійний, чемний, невідворотній, підходить так, що й не помітиш. Акуратно встромляє кинджал паладинові в ногу.
— Будь ласка, більше так не роби, — каже він тихо, майже ніжно, наче збирається звабити.
Тиша така, що чути, як мораль намагається втекти через вікно, якщо вона там була звичайно.
Паладин дивиться на табаксі.
Табаксі — на паладина. Тут могла статися іскра, буря емоцій та непереборне кохання, бо воно завжди стається виключно між хорошим і поганим персонажем. Хлопчик чи дівчинка не важливо. а тут все як книжка пише. Два світи, два закони, дві філософії.
Але ні облом, тут ніякого яою, лише секундне розуміння один одного.
«Здається, вони зрозуміли один одного. Хоча б на цей вечір»
Жриця хреститься магічно, після чого у бармена виростає новий зуб.
Леонінка сидить на столі й доїдає вечерю.
Група іде на довгий відпочинок.

опис того як відбувалася наступна сесія чекайте з четверга по суботу так само кількома частинами