Привіт, привіт! На зв’язку майстриня Казкарка.

Кажуть, деміурги творять світи за лічені дні. Але що вони знають про безсонні ночі, холодну каву та зависання ноутбука під час збереження карти світу? Так от — нещодавно у темряві між світами народився Руанок, і він більше не просто вигадка. Світ після апокаліпсису, де руїни ще пам’ятають зорі, а люди — ні.
Де тиша має вагу, а кожна іскра життя — це виклик небуттю.
Тепер я лише спостерігаю за групою пригодників, які намагаються вижити серед уламків цієї нової реальності. Хтось шукає тут надію, хтось спокути, а хтось — просто вечерю, що не кусається у відповідь. Втім, вибратися звідси я не можу, а сигнал для стріма крізь завісу не пробивається —
технічні можливості мого ПК явно не передбачали міжсвітових трансляцій.
Тож, щоб не залишити вас без новин із Руаноку, я вдалася до старого перевіреного методу — магічного виклику барда. Так у цьому світі з’явилася Асольрей — бардка, чий голос здатен приборкати навіть бурю.
Вона стане вашим провідником крізь історії, що народжуються в пилу і попелі.
Щотижня Асольрей переказуватиме пригоди цієї відчайдушної компанії — епічні, безглузді, трагічні й кумедні. Кажуть, перше, що її зацікавило у Руаноку — це місцева релігія, Котолики. Бо, як ви знаєте, котики — це святе. 🐾 А може, саме вони й є останніми богами цього світу.

Тож запалюйте вогонь у каміні, наливайте чаю,
і готуйтеся слухати першу історію від Асольрей.
Бо навіть коли світ згас, пісня все одно знаходить шлях.