Бачити, як піднімається гриб пилу після прильоту через 2 вулиці від місця, де працює твоя дружина в цей момент — так собі досвід.

Останні тижні, а особливо ці 2 дні, просто мрак якійсь в Києві. Щось постійно поруч падає. Над головою постійно літають реактиви. Цілодобово. Хтось постійно помирає.

А збивати ми реактиви зможемо через місяці.

Як там було, «заходимо в цю зиму більш підготовленими» так?