І ще окремо про сам виїзд. На переправі, через яку ми виїжджали, ми простояли в черзі три дні(і це всього лиш переправа з одного берега на інший). І мені з родиною буквально дивом вдалося виїхати саме тоді, бо вже наступного дня цю переправу закрили. Антонівський міст на той момент був дуже небезпечним місцем для пересування, тому сам факт, що ми змогли виїхати, зараз для мене здається справжнім дивом. Ти просто стоїш у черзі й не знаєш, чи пропустять тебе сьогодні, чи працюватиме ця переправа завтра і чи взагалі матимеш можливість вибратися.