21. Чи часто ваші книги говорять за вас?
 
Постійно. Мені здається, що я нічого не вигадую сама, а мої герої просто змушують то все нотувати, надаючи читабельної форми їхнім пригодам, стосункам і емоціям.

22. Яку свою емоцію ви найчастіше ховаєте в текстах?
 
Хтивість – це емоція? Якщо ні, то пристрасть. Мені важлива хімія між героями.

23. Чи є герой, у якому ви залишили частинку себе?
 
В кожному герої є частинка мене, цього неможливо уникнути, адже саме я їх створюю і описую зі своєї точки зору. В мене немає хороших і поганих героїв, всі мають свої світлі і темні сторони, травми, досвіди, прагнення, потреби. А коли пропрацювання характеру настільки глибоке, то там завжди є щось особисте.

24. Чи допомагає вам письмо переживати складні моменти?
 
Так. В тому сенсі, що можна втекти у інший світ, забутися. Але якщо казати про «терапевтичність», то ні. Я намагалася, думала, напишу і виплесну. Та мене трясло при написанні, при редагуванні і тепер трясе при прочитанні.

25. Яку правду про себе ви зрозуміли завдяки власним героям?
 
Що я не люблю себе. Це буквально монолог Селести з дилогії «Жінка у масці».

26. Чи є історія, яку ви написали б тільки для себе?
 
Ні. Мені важливо ділитися. І я не соромлюся це робити, бо не закладаю неадекватних чи шкідливих ідей у свої твори, не схвалюю жодного прояву насильства чи знущання. Навпаки, завдяки своїм текстам я просуваю ідею активної згоди, прийняття своєї сексуальності, вихід за межі чужих очікувань, права жінок самим вирішувати, як їм жити. Показую наскільки привабливими можуть бути поганці, а потім показую наслідки, але при цьому даю і хороших чоловіків.

27. Якби ваші книги могли розповісти про вас одну таємницю — яку?
 
Я вже багато наговорила особистого у попередніх запитаннях. Таємниць не лишилося.
 
28. Якою ви хочете залишитися в пам’яті своїх читачів?
 
Тією, книги якої залишають післясмак і змушують задуматися, викликають бажання перечитати і ще раз зустріти улюблених героїв. Задоволення, сильні емоції і глибокий сенс в одному флаконі.

⚡️ Незвичайний особистий бліц

1. Море чи гори?
 
Море. Маю проблему з шиєю, не можу довго в нахилі тримати, тому колись ледь не вмерла на екскурсії, там не прям гори-гори були, але на кожній лавочці лежала, бо майже непритомніла.

2. Ранок чи ніч?
 
Ніч. Тиша, темрява, і не треба збиратися до праці.

3. Кава чи чай?
 
Кава зранку. Чай решту дня.

4. Планувати чи діяти спонтанно?
 
Планувати.

5. Самотність чи галаслива компанія?
 
Під настрій. Але більше самотність, бо я інтроверт, який прикидається екстравертом (65 на 35).

6. Яку свою рису ви б «позичили» іншій людині?
 
Ніяку. Всі позитивні я хочу лишити собі, а негативними не хочу шкодити.

7. Яку суперсилу обрали б для себе?
 
Телепортацію. Це однозначний фаворит. Хоча зупинка часу теж непогано, можна виспатися.

8. Який ваш найбільш неочікуваний талант?
 
Екстремальний вокал. У підлітковому віці і на перших курсах університету співала у рок гуртах. Не дуже потрапляю в ноти, не маю музичної освіти, але от кричати в мікрофон – це моє.

9. Яку свою дивну звичку ви нікому не пояснюєте?
 
Потреба постраждати. В якийсь момент мені треба просто сісти і поплакати. Звісно, роблю це наодинці, щоб нікого не лякати і не заважати.

10. Яку брехню ви найчастіше говорите собі?
 
Навмисно не говорю. Але тривожність не питає. Тому часто можу думати, що хтось на мене образився, чи хтось мене в чомусь звинувачує, хоча насправді це не так.

11. Яке «не можна» ви одного дня просто перестали виконувати?
 
Таких багато і всі вони пояснені у моїй «Суспільній думці». Якщо коротко, то це про дозволити собі розчаровувати інших людей і бути не ідеальною.

12. Яку версію себе з минулого ви хотіли б обійняти?
 
Ту, що десять років жила в аб’юзі.

13. Що здатне змусити вас змінити думку?
 
Залежить від питання. Є такі, де мою думку неможливо змінити. Але в чомусь більш повсякденному, то аргументованого пояснення з прикладами вистачить.