Підходжу до свого столу, беру свою сумку й розстібаю блискавку внутрішньої кишеньки.
Пальці ковзають всередину.
І… там порожньо.
Я застигаю. Пальці гарячково обмацують тонку тканину підкладки. Потім я вивертаю кишеню. Серветки немає. Годинника теж.
Паніка, гаряча й руйнівна, накриває мене в одну секунду.
Я висипаю весь вміст сумки прямо на стіл: гаманець, косметичку, ключі, блокнот, пару ручок. Шукаю між паперами, безжально розриваю внутрішні відділення — нічого. Годинник зник.
— Ні, ні, ні... тільки не це, — белькочу я, відчуваючи, як холодний піт виступає на чолі.
Він не міг випасти сам. Кишеня була застебнута на блискавку! Хтось відкрив мою сумку, поки я сорок хвилин сиділа в архіві.
Я вибігаю в загальний кабінет. В роті пересохло, ноги стають ватними.
— Дарино! — мій голос дрижить так сильно, що колеги переривають розмови й повертаються до мене. — Ти... ти виходила з кабінету, поки мене не було?
📚Читати далі: https://booknet.ua/reader/bdzhola-godinnik-nch-z-bosom-b459841?c=5129586
Post #12934
86

- ❤ 1