#новийрозділ #анонсрозділу_міленафокс #його_солодка_катастрофа

Ми їмо в тиші. У мʼякій, зручній мов тепла ковдра або улюблене розтягнуте худі. Макс бере добавку піци, а я милуюся його розімлілим виглядом. Він схожий на мʼякого пухнастого кота. От тільки в цього кота замість мʼякого живота, сталеві мʼязи. Досі памʼятаю, які вони на дотик.
Відчуваю, як теплішають щоки, а зрадницький пульс підвищується. Опускаю голову, аби мій уважний сусід не помітив моїх червоних щік.
Втуплююся у свою ногу, яка підтиснута під сідницю. Коли це я встигла її туди запхати? Я зазвичай так лише вдома сиджу. Навіть у ті рідкісні моменти, коли їжджу до батьків, ніколи не дозволяю собі так сидіти. А тут навіть не помітила, як розслабилася.
Чому поруч із цим чоловіком мені так легко?
— Фух, мені потрібен ще один шлунок, — зітхає Макс та відкидається на спинку стільця. Складає руки на грудях, виграваючи своїми клятими біцепсами.
Не витріщайся, Дарино.

📖 Новий розділ опівночі

https://booknet.ua/book/iogo-solodka-katastrofa-b458642