«На хвилі емоцій»
Уривок з наступних розділів:
— Сьогодні ми поговоримо, — каже він. 
Його голос лунає твердо, майже тихо, але цей тембр пробиває наскрізь, розливаючись вогнем прямо під шкірою.
— Ні, — виривається з мене занадто швидко. — Я не хочу…
— А я хочу, — відрізає він, не залишаючи мені жодного шансу на втечу.
Він робить крок уперед — повільний, упевнений, хижацький. Я інстинктивно подаюся назад, поки лопатки з болісним стуком не впираються в холодну поверхню дверей. Відступати більше нікуди. Пастка зачинилася.
Між нами не залишається навіть міліметра повітря. Я відчуваю його тепло кожною клітиною свого тіла. Груди Максима ритмічно торкаються моїх, забираючи останню можливість дихати вільно. Я роблю новий, судомний вдих, але це не допомагає — легені наповнюються лише його запахом, і кисню в цій кімнаті стає ще менше.
🔗 Зануритися в читання можна за посиланням:👇🏻 https://booknet.ua/book/na-hvil-emoci-b459618
Забирайте до своєї онлайн-полички та діліться емоціями у коментарях! 📖✨