❗️ФІНАЛ❗️
— Я не… Зачекай. Я не прагнула такої волі, Максиме. Я лише втікала від брата, який фізично перекривав мені кисень.

— Таню… — він дивиться у вічі.

У його розширених зіницях бачу себе. І свою бентежність.

— Я не те мав на увазі. Я не хочу тебе відпускати. Але якщо ти колись захочеш піти від мене… у тебе буде місце, де ти зможеш забути всі негаразди. Як я колись… з тобою.

А потім стає на коліна. Підіймає мій светрик і цілує в живіт. Просто, легко. Але настільки відкрито, що сороміцька спека затоплює моє обличчя.

— Я скучив, — його шепіт викликає табун мурах по шкірі.

Чорт. Це… вперше, щоб ось так відверто при Аміні. Хоч вона й не бачить цього — дивиться в далекий морський обрій.

Дивлюся на нього зверху вниз кілька секунд, а потім обіймаю за шию.

"СПОКУСА МІЛЬЙОНЕРА 2"