Lastivka_думає ✙

🔄 Мапу оновлено

➡️ Сили Оборони України звільнили Зелений Гай, Новохатське,  Грушівське, Толстой, Зірку, Ялту, Піддубне, Мирне, Воскресенку,  Січневе, Воронне, Тернове, Березове, Степове, Калинівське,  Привілля, Злагоду, Рибне та Красногірське.

⚔️ Ворога відкинуто у Новопавлівці, Новогеоргіївці,  Новомиколаївці, Новогригорівці, Запорізькому та Привільному.

✈️ Підтримайте збір для хлопців з 46 ОАеМБр на оптичні кабелі до дронів — https://send.monobank.ua/jar/88pkrej9nt. Зібрано 6️⃣4️⃣%.

💬 У випадку неточностей, можете повідомити нам про це через бот @newsdeepstatebot.

🗺 deepstatemap.live

Мапа🛑Блог🛑Написати нам🛑 ЗСУHelp🛑Підтримати нас

Олег «Дуб» Шелетин на щиті

Друг Дуб був активним бійцем НВР «Правий сектор» ще від початків руху з 2014/15 рр. Брав участь у російсько-українській війні в час АТО/ООС у складі ДУК ПС. Завжди врівноважений, спокійний, послідовний у словах і вчинках, братерський, готовий на різну працю для добра справи.

Спільно з бійцями ДУК ПС з перших днів повномасштабного вторгнення виїхав на захист України. Опісля визволення Київщини і Чернігівщини брав участь у боях на Харківщині. У 2023-2025 рр. активно ліквідовував ворога у складі артилерійської батареї 2 батальйону ім. Т. Хаммера 67 омбр. Без нарікань чи сумнівів, впевнено і послідовно виконував бойові завдання на Донеччині і Курщині. У 2026 році служив у цивільно-військовому співробітництві батальйону, де проявляв велику ініціативу і ефективність. 2 серпня 2026 року загинув, захищаючи Україну і нас з вами.

Вічна вдячність! Вічна слава!

Прощання з Олегом Шелетином відбудеться у Тернополі в Домі печалі в четвер о 19:00; похорон в пʼятницю в 11:00.

Маємо унікальну нагоду зустрічі з Костянтином Гудаускасом - литовцем, в минулому журналістом правозахисником із Казахстану.

Повномасштабне вторгнення росії в нашу країну Костянтин Гудаускас зустрів у Бучі.
І вже з наступного дня він прокидався, сідав у машину і їхав до окупованих Бучі, Гостомеля, Ірпеня, Ворзеля рятувати людей.
Історії, досвідчені Констянтином лягли в основу художнього фільму «Буча».

Тепер Константин активно волонтерить для українського війська й бореться за те, щоб докази злочинів росіян потрапили до міжнародних судів.

🖇️Локація і час:
6 квітня понеділок 16:30
ЛЬВІВ
Будинок воїна (вулиця Тараса Бобанича «Хаммера» 1А).

В понеділок в Будинку воїна 👇

У вівторок в УКУ 👆🏻

🎞️Зустріч із людиною, чия історія стала основою фільму "Буча"

Запрошуємо на розмову з Костянтином Гудаускасом – литовський правозахисником та волонтером, який на власні очі бачив жах окупації у Бучі, але обрав шлях порятунку інших.
Попри смертельну небезпеку, Костянтин щодня сідав за кермо та вирушав до Бучі, Ірпіня, Гостомеля та Ворзеля, щоб вивозити людей із пекла…

Ці пережиті події і стали фундаментом для створення художньої стрічки "Буча".

Сьогодні Костянтин продовжує активно займатися волонтером та актуалізувати українське питання на міжнародній арені

📍УКУ (Козельницька 2а), ЦШ 002

07.04 | 18:30

Чекаємо на вас, щоб говорити про важливе!

Реєстрація
https://docs.google.com/forms/d/e/1FAIpQLSdvdUnsYZyB6L0qIU_WuF6Pj-Q-GuDpVIcrjq-HBa85gJKciA/viewform

https://www.youtube.com/live/dRnGlgc5cOM?si=aJBua-ZVS70xH-dy

Запрошуємо до нас на етер! О 15:00

——

На полі почесних поховань почуваюся краще аніж в усіх парках. Сюди приходять сімʼями - до своїх і чужих (бо чужих тут нема).
Тут багато любові, тиші, спокою.

Щоразу дивуюся які ж гарні ці обличчя, які привітні ці могили. Як відповісти на їх любов?

Господи, дай нам зустрітися у Твоєму Царстві.
Господи, дай нам сили продовжити боротьбу.

Anastasia Rozdolska та, з ким можна проживати цей день в молитві і щирих діленнях. Дякую Богу за тебе!

Сьогодні вся стрічка така, що хочеться поширити.

Все близьке серцю - все болить,
а водночас додає сили.

В цей день проситься назовні все назбиране за ці 4 роки: проситься згадати, ожити, усвідомити, досвідчити.

І це категорично потрібно.
Наче болючі події, але настільки цінні і важливі, що ніколи їх не можна забути - натомість передати з покоління в покоління.

Доторкнутися нашого спільного (а разом з тим такого глибоко-особистого) досвіду болю, втрат, випробувань і страждань, а разом з тим великої єдності, сили, жертовної любові.

Пригадати прості і найглибші речі:
Що свобода не безкоштовна, але конечно необхідна.
Ворог все ще йде на нас війною – щоденно точаться бої за життя, гідність, свободу;
за наше існування.
Реальність жорстока. Війна жорстока.
Ми не маємо права зупинитися.
Бо кожне життя варте, щоб за нього битися. Все, що любимо і кого називаємо Україною - варте, що б бути, жити, квітнути.

Входимо в пʼятий рік боротьби з вдячністю Богові за всіх і все, що любимо.
І проханням сил і Його присутності серед нас.

«Тому, власне, що страждав і сам був випробуваний й, він може допомогти тим, що проходять через пробу» Луки 1:24

початок Великого Посту
(мандрівки до Воскресіння)

4 річниця Великої Війни
(національний день молитви)

Рани кровоточать, але боротьба за життя і свободу конечна. Треба нести наш хрест - одне в одного підхоплюючи. Реальність запрошує нас шукати сили, а понад усе любові - у Господа.

Як писав Степан Бандера «з невичерпного джерела».

Піст запрошує напитися з Невичерпного Джерела - безмежної Любові під хрестом.

Хрест зустрінемо на кожній могилах героїв, він пригадує про Любов, що перемогла смерть.

Відгукнутися на запрошення: «прийдіть до мене всі втомлені й обтяжені, і я облегшу вас».

Відкинути все зайве, щоб «між Моїм обличчям і твоїм обличчям нічого не було».

Господи, навчи нас слухати і чути Твій голос крізь всю болючу реальність.

Очисти нас до автентичності,
щоб борячись за життя мали Життя у собі,
воюючи за свободу - були насправді вільними.

Вчини нас знаряддям Твоєї любові.

Книга читається легко, але емоційно:

думаю, це те що дуже потрібно - проживати свій біль, спогади, реальність через мистецтво, де знаходиш подібних
- де ти не сам.

Бо книга про «нас» -
про красу любові і біль війни
- все, в чому справжні ми.

Дякую автору за захист України і щирість ділення.

«Час жорстокий. Нечесний. Розʼятрювальний.
Але не можемо від нього ховатись. Маєм проживати його, хай навіть так.
Розʼятрювально. Жорстоко. Казати йому, що ніколи не зможе забрати всього. Наприклад, виривати із цього часу частинки, перетворювати на літературу. І, якщо ми все робитимемо правильно, то ця література завжди нам кричатиме: «Я про тебе! Я тепер і назавжди про тебе!»»

(Артур Дронь «Назавжди про тебе»)

Дивний Бог у святих своїх 🙏🏻🤍🫂

«Майбутнє нас тривожить, минуле нас затримує, тому теперішнє вислизає з наших рук».
св. Августин

Ми часто думаємо, що духовне життя — це щось велике, виняткове, особливе і це справа на «колись».

Але дуже багато в ньому вирішується в тих простих хвилинах, які минають майже непомітно.

Жак Філіп гарно зауважує: диявол намагається відвести нас від теперішнього моменту. Бо саме тепер — єдиний час, у якому ми можемо відповісти Богові.

Лише у теперішньому моменті ми маємо заслугу перед Богом.

Наші думки легко повертаються в минуле:
до помилок, до прикрих слів, до ситуацій, які вже не можна змінити.
Або ж поспішають у майбутнє: до турбот, до уявних розмов, до того, що ще не настало.

І непомітно ми втрачаємо те, що маємо перед собою тут і тепер.

А саме в цьому «зараз» і є наше життя з Богом.

Святий Тома Аквінський навчає, що моральна цінність пов’язана з актом волі, який відбувається в теперішньому моменті.
Тому шлях до Бога будується не в спогадах і не в очікуваннях, а в тому, що ми робимо в цю мить.

І це дуже прості речі:
уважно вислухати людину,
спокійно виконати свій обов’язок,
прийняти невелику прикрість без нарікання,
знайти хвилину для молитви,
зробити добро, яке ніхто не побачить.

Благодать завжди дається на тепер:
На цей крок.
На цю розмову.
На цю працю.
На цю люлину.
На цю думку.

Коли ми повертаємося думками сюди, ми відчуваємо більше миру.
Бо знаходимося там, де Він і є - тут і тепер.

Антуан де Сент-Екзюпері дуже просто сформулював цю правду:
«Щоб дійти до мети, треба йти. Треба зробити ще один крок. Завжди той самий крок, який щоразу починається знову».

І, можливо, саме так — крок за кроком у звичайних хвилинах — непомітно нам і відкривається горизонт Вічності…куди ми всі і прямуємо…

с. М. Воплочення

Дуже люблю свідчення іноземців про нашу війну. Дає змогу наче зі сторони подивитися на все ще раз. Ще раз утвердитися у тому хто ми і про що нам йдеться, коли серця шляхетних злітаються сюди з усього світу.

Відео на каналі Небо ОN. Джей Шнел – канадський відеограф. Хлопець приїхав до Києва у січні 2022 року, щоб відвідати друзів та побачити Україну. А вже в лютому, з початком повномасштабного вторгнення, вирішив залишитись в Україні та фільмувати злочини рф.
Джей – ветеран російсько-української війнu, зараз працює в урядовій організації "Пліч-о-пліч" та викладає англійську для дітей.
Його відео про війну мають мільйони переглядів. Він показує нашу війну світові, живучи у ній разом з нашим народом.

Київ 💔🫂

Допис отця-адміністратора Патріаршого собору УГКЦ.

Це, до речі, пані ОЛЯ!
Служить львівʼянам прибиранням вулиць вже 10 років)

Гляньте відео повністю і зверніть увагу на прибиральника справа 🙌🤝🫡

прибиральницю*

⚠️У Львові ворожий дрон впав на дитячий майданчик біля памʼятника Бандері.
Попередньо — без постраждалих, – мер міста

Передсвяткова проповідь о. Луки

З Новим роком!