Я не думаю що потрібно казати, що сьогодні за дата. Дата яка просто підкреслює, що у світі відбувається те що відбувається. Це можна описати як піздєц. І чесно я не знаю, що ще додати нового, здається я вже все що могли сказати сказали. Але нумо я просто подякую.

Дякую військовим за те що в мене є можливість робити те що мені подобається, у моїй вільній країні.

Дякую кожному моєму другу який пішов захищати, але не зміг дочекатися нашої перемоги.

Дякую кожному хто просуває збори. Дякую вам за те що не дозволяєте людям, забути.

Дякую кожній людині яка тримається. Люди в прифронтових та окупованих містах. Територіях нашої країни. Дякую вам за те що тримаєтесь і показуєте свою міцність.


Дякую кожному українцю який не зламався від відключень світла. І ви змогли продовжувати жити своє життя.

Дякую абсолютно кожному.

І хоч багато хто із нас ТОЧНО не зрозуміє людей які пережили куди більше болю. У багатьох опускаються руки. Та як би там би не було. Дякую за міцність, чесно. Є речі куди більш страшніші за відсутність світла чи навіть саму смерть. Тож я справді щиро хочу йому подякувати не від лиця команди, а від себе. Відвазі кожного українця. Ви справді надихаєте.


Дякую також тим хто не дивлячись ні на цю дату ні на інші жахливі речі. Продовжують творити.

Текст був написаний мною.

На емоціях.

Kaglo