Сучасні любовні романи від Лани

❤️‍🔥 ❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️ на Букнет ❤️‍🔥
📚 "Грішна ніч із Сонцем"
✍🏼 Лана Жулінська

Напружила мізки, згадуючи події останнього дня: повідомлення сестрі, похід у нічний клуб, чоловіча шоу-програма, поява Макара, який забрав Ксенію додому, а я лишилася в клубі… Невже у мене щось було із стриптизером?
Знайшла халатик і одягнувши, вийшла в кухню: спочатку пити, а тоді в ванну.
Уже зробила ковток води, як почула за спиною:
— Привіт.
Уся вода, що була в роті, розбризкалася навколо. Я крикнула і обернулася:
— Іване? — шоковано вимовила ім'я співробітника, який зараз лише в джинсах на вологе тіло стояв у дверях моєї кухні.
— А кого ти ще могла побачити? — якось занадто риторично запитав і пішов у мій бік.
— Стриптизера,— не вагаючись відповіла.
Піднята брова, поблажлива посмішка одним кутиком губ, два кроки — і він уже зовсім близько:
— Хочеш? Можу і станцювати...

📌 Читати на Букнет: https://booknet.ua/book/grshna-nch-z-soncem-b460353

📌 Спойлер із завтрашнього розділу 😜
Зараз подивимось, який футбол він дивиться. А головне — з ким?
Рішуче відчинила двері і ступила на асфальт. Твердою ходою дійшла до квартири: якщо вже й бути зрадженою, то вийти з цього достойно!
Тихо провернула ключ у замку і увійшла у квартиру. Із зали долинали голоси з телевізора, а також стогони.
Я не була розчарована, моя інтуїція не підвела: на дивані Костя тр@хав якусь дівку.
— Більше не на футбол, а на більярд схоже, — видала себе цим двом.
— Вікуся?! — перелякано назвав моє ім'я, намагаючись розвернутися та прикритися одночасно.
— Ти так вперто намагався свої кулі в лунку забити, що навіть не почув, як я відчинила двері.
— Це…
— Не те, що я думаю?
— Послухай! Давай все обговоримо.
— Прямо так? Утрьох? Ні, дякую. Я все зрозуміла. Бувай-те.

📚 "Грішна ніч із Сонцем"

📢 Розіграш на добу: https://t.me/asea_mitrel/281

📌 Блог-анотація: https://booknet.ua/blogs/post/446807

📢 Новинка у колеги: https://booknet.ua/book/otruina-zakohanst-b460207

Влад повів мене не в бік виходу, а до танцюючих пар.
- Вирішив труснути стариною? - здивувалася я.
- Хтось сьогодні договориться, - обійнявши мене за талію, притиснув до себе мій наречений.
- Так, хочу отримати… - почала наше похитування - пародію на танець, але мене перебили.
- Свою порцію, – договорив за мене: – Я пам'ятаю. Знаєш, у всіх дружини як дружини, голова періодично болить, а від тебе не дочекаєшся, - награно зітхнув, опускаючи одну долоню на сідниці.
- Ну, я ж поки що не дружина, - щиро усміхнулася я.
І здивувалася, бо Влад почав танцювати, як усі пари навколо.
- Ти мене лякаєш. Хто ти і де ти дів мого без п'яти хвилин чоловіка?
- Це я, - чмокнув мене в губи, - готую себе до майбутнього весілля.
- Ух ти! Заради такого варто було раніше приймати твою пропозицію.

📚 "Моя згуба"

📌 А хочете спойлер-візуал прологу новинки?
Навіть якщо не хочете, я покажу 😁

📚 "За руку з Вітром" 💨
📌 Читати безкоштовно на Букнет

Скорочую дистанцію і, поклавши руку на шию, тягнуся до вуха одногрупника:
— Бобров, зображай закоханого, — усміхаючись, шепочу я.
— Що? — не зрозумів мене.
— Цілуй! — шиплю у вухо і повертаюся до його губ.

Поцілунок вийшов вологим і млявим. Варто було почути стук дверей, як я відскочила від нього.
— Не-негода, т-ти якось в-визначся! — заїкаючись, дорікнув мені друг, переводячи подих. — То кричиш на мене через те, що спатимемо в одній кімнаті, то цілуєш.

— Здався ти мені, — відмахнулася від його нападок, витираючи рота зовнішнім боком долоні. — До кухні заходив Тимур, от і грала.
— Вітренко? То він свій — перед ним можна не грати!

— А тепер послухай мої правила! — знову стала обличчям до Артема. — Я граю роль твоєї дівчини перед твоїми друзями. Ти граєш закоханого в мене до божевілля перед своїм братом! Зрозумів?
— Ага, — шоковано погодився Артем. — Хоча… ні, не зрозумів…
— Забий, — махнула рукою в безнадії.

Роман🔞 Дуже цікаво та небезпечно інтригуюче 🔗📖
Назва: Зламане минуле
Автор: Люмен Белл

— Якщо я візьму тебе, то не зможу зупинитись, поки не вип’ю тебе до останньої краплі. Я захочу отримати тебе повністю. Кожен твій стогін, кожен крик насолоди. Кожен дотик, який ти зможеш чи захочеш віддати. І я зроблю з тобою все, про що мріяв з першого дня. Але не сьогодні.
Я розтиснула пальці на його плечі, де лишились червоні борозни від нігтів.
— Ти козел, — пробубніла я, злізши з нього.
— Я дуже турботливий, ніжний і ввічливий козел. Не забувай ці та всі чудові якості, притаманні мені, — з посмішкою він підбив подушки за собою.
— Авжеж.
Вілл увімкнув плазму.
— Ти сама ляжеш чи мені тебе вкласти? — запитав він, піднімаючи руку в запрошенні.
Я закотила очі.
— Обійдусь без твоєї допомоги, — кинула я, підсуваючись ближче.
Запах його парфумів, чистої шкіри після душу та чогось такого рідного остаточно зніс всі мої заперечення.
— Я ніколи не пропонував тобі допомогу. Принаймні в прямому сенсі цього слова, — прошепотів Вілл. — Підтримка та розуміння. Віра в тебе. Ось я готовий беззастережно віддати тобі.
— Але що ти попросиш взамін?
— Всю тебе. З усім, що ти бережеш. — Шурхіт зверху приніс впевнений поцілунок в голову.

Читайте вже зараз:
https://booknet.ua/book/zlamane-minule-b459470

А ви знаєте, що читає авторка гарячого фентезі Арія Щульц?
У її бібліотеці є й мій "Мороз" 🤩

Стільки днів мріяла торкнутися цих м'язів, і ось вони в моєму розпорядженні. То долонями, то подушечками пальців ковзала по пресу, кам'яних грудях, широкій спині - були б нігті, розписала б всього абстракцією під назвою "Пристрасть", вимальовуючи кола, смуги, залишаючи вм'ятини.
Повільно Влад почав піднімати кофтинку, забираючись пальцями під неї. М'язи на животі стиснулися, передчуваючи дотик.
- Весь вечір розглядав твої груди, можу по пам'яті намалювати візерунок мережива, - хрипло зізнався він, залишаючи доріжку з поцілунків на ключиці.
Сенс його фрази підняв хвилю мурашок, що пробігла по всьому тілу.
- Ммм, дівчина Яна знала, як впливає на осіб чоловічої статі? - він, мабуть, відчув, як шкіра стала гусячою.
- Я хочу подобатися лише одному, - шепотіла я.
- І кому це? - поцікавився Влад, піднімаючись руками все вище.
- Одному нерішучому хлопцеві, - заплющила очі за секунду до бажаного дотику. Шумно втягнувши повітря, сама потерлася об його шорсткі долоні і спробувала повернутися до розмови.

📚 "Моя згуба"

🖤 Тримайте спойлер на 💕💕🖤💕💕

Можливо, я не знав, як розібратись з двома жінками, але точно не хотів виганяти Лію і лишати її саму в небезпеці.
— Нехай. Ти можеш думати як захочеш. Але ми не домовлялись про адекватні стосунки нормальних людей. В тебе свій простір, в мене свій. Я щиро вдячна тобі за все, що ти зробив для мене. Та ти більше не тут. Не зі мною. Не так, як раніше. А я не буду лізти в твою душу з питаннями, на які ти сам не маєш відповіді.
Лія стала на носочки, поклала руки на мої плечі, підтягуючись. Легкий дотик її губ до моїх змусив стиснути долоні. Але я відповів на поцілунок.
Ніжно, майже невагомо лизнув її нижню губу. Вона притислась до мене всім своїм маленьким струнким тілом. Не довго думаючи, я схопив її за сідниці і посадив на стільницю.

Завтра на чергі в сімейному альбомі - Кай💋

📢 Хочете зіграти у вікторину?
Тоді будьте готові завтра.
📌 Деталі тут: https://t.me/svitlanabondbooks/520

──𓆩♡𓆪──┈🌙 🔥
Вона врізалася в його ворота, навіть не підозрюючи, хто він такий. А ворота ці виявилися майном самого Бога потойбіччя — Аїда...
Як розрахуватися за збитки, коли ціна неоціненно висока?
Палка та пристрасна історія загубленої богині й наймогутнішого Бога Греції.
тут
──𓆩♡𓆪──┈⋅
«Вкрадений мир» — розіб'є ваше серце, щоб зібрати його знову . ❤️‍🔥✨

📚 "У ліжку з Морозом"❄️
✍🏼 Лана Жулінська

📌Щоб не проґавити його, довелося приїхати під його будинок раніше та чекати в автомобілі. А щойно Морозенко вийшов з під'їзду та наблизився до мене, я опустила скло:
— Макаре Сергійовичу, куди так поспішаєте? Можливо, Вас підвезти?
Він не очікував мене побачити тут, та ще й так! Зупинився і пильно глянув на мене, потім обвів поглядом автівку.
— І звідки в тебе машина?
— Гарно себе показала, — пожартувала, але Морозенко не оцінив. — Сідай, дорогою розкажу.
— Незвично мені сидіти на пасажирському, тим більше з водійкою.
— Серйозно? — здивовано глянула на нього. — Ти не їздив із дівчиною за кермом?
— Ні.
— Тоді вважай я в тебе перша, — я сьогодні прямо генератор тупих жартів, але цей викликав у Макара усмішку.

— Чого ти найбільше боїшся?
— Боюся, що я набридну йому. У кожного з нас свій режим, це складно поступатися у чомусь. Чи не збліднуть яскраві фарби наших зустрічей, коли почнемо жити під одним дахом?
— Чому ти так не впевнена в собі? З чого ти взяла, що ти набриднеш йому? Ти дуже цікава дівчина.

— Ти так кажеш, бо моя сестра, — відмахнулася від компліменту.
— А ще ти працюєш під моїм керівництвом, і я бачу, як у тебе світяться очі, коли ти зайнята проєктом. Як ти комунікуєш з іншими. Як ти впевнено рухаєшся і притягуєш погляди. Як ти безкорисливо допомагаєш близьким. Як ставиш ціль і досягаєш її. І ти думаєш, що можеш набриднути Макару? Та швидше він тобі набридне, хоча я в цьому сумніваюся, між вами такий шалений магнетизм, що помітно неозброєним оком.

Підтримка Вікторії додала впевненості, якої бракувало. Вона показала мене з іншого боку, змусивши самооцінку злетіти. Я дійсно варта захоплення!
— Дякую, Віко, — потяглася до неї з обіймами. — Цього мені якраз і не вистачало.

📚 "У ліжку з Морозом"

💙💛 А це парочка з майбутньої новинки: Віка і зухвалий Іван ❤️‍🔥

📌До речі, тут у блозі я відкрила назву історії та познайомила із героями 🤗

💛 Наш самовпевнений козак Макар ❄️ і його Сонячна-молодша ☀️

📌 Якби Макар був козаком, то
... ходив би в походи не за славою, а за пригодами. І завжди повертався б не сам. 😏
... то шабля була б гострою, характер — ще гострішим, а самовпевненість — безмежною.
... то спочатку встановив би правила Січі, а потім сам першим їх порушив.😈

📚"У ліжку з Морозом"

💙 А як щодо Вадима? 🌩️
📌Якби Вадим був козаком, то...

…не викрадав би дівчину — сам оселився б у сусідній хаті. Щоб далеко не тікала. 😂

…після двох днів знайомства вже знав би, до кого восени засилати сватів.

…отримавши гарбуза, не засмутився б. Забрав би його, а наступного дня прийшов свататися знову. 🎃

📚"По сусідству з Грозою"

💛 А зухвалий Тимур Вітренко 💨 виглядав би козаком так:

✍🏼 Якби Тимур був козаком, то...
...після десятка перемог уперше програв би Стасі. І саме тому вирішив би завоювати її за будь-яку ціну.

... знав би, як брати ворожі фортеці. А от інструкцію, як повернути довіру першого кохання, довелося б писати самому.
📚 "За руку з Вітром"