***
І серце розривається від болю,
Неначе кулею пронизує наскрізь.
Колись відоме гарне місто,
Тепер все чорне, неначе спить….
Людяність покинула давно цей світ,
забравши із собою всіх героїв.
І не настане ранок мирних літ,
Залишиться дитинство під завалами.
Забудеться дитячий сміх у вічній порожнечі мертвих міст.
Затягне небо димом від ударів,
На підвіконні залишаться уламки,
забутих тих фіалок цвіт.
Дитинство спочиває під завалами,
Поховане без Бога і молитв.
Мій дім, знайомий і яскравий,
Я поховаю за далекі, сотні тисяч миль.
23.09.2026 02:55

#вірші